Відбулася менторська онлайн зустріч «Коли судова справа — це більше, ніж новина»
Як розповідати про судові процеси цікаво та які алгоритми медійної адвокації. Про це сьогодні обговорили учасники(-ниці) менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа» в межах третьої групової менторської зустрічі «Коли судова справа — це більше, ніж новина».
Ліна Кущ, журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, яка займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами та координує 24 регіональні організації НСЖУ зосередила увагу слухачів та слухачок менторської програми на важливості врахуванні потреб аудиторії, щоб розповідати про судові процеси цікаво.
«Головна цінність – це увага аудиторії. І, якщо ми хочемо, щоб наш матеріал був прочитаний, то потрібно думати, як зробити його у той спосіб, аби привернути увагу аудиторії. Чого хоче аудиторія? Це корисне, емоційне та соціальне. Тому закликаю враховувати додаткову потребу аудиторії», – зазначила Ліна Кущ.
Також вона окреслила модель потреб аудиторії на прикладі британської телерадіомовної корпорації «BBC», ключові техніки сторітейлінгу, розповіла про розслідування резонансної справи Євромайдану, вбивство донецького журналіста Ігоря Олександрова, і невинного безхатька на прізвисько Вередюк та навіть про справу покійного американського мільярдера-педофіла Джеффрі Епштейна, яке провела журналістка Джулі Браун зібравши історії потерпілих жінок.
«Найкращий фактчекінг – це свій журналіст редакції присутній на судовому засіданні, який може звертатися з проханням про коментар до обох сторін у справі, або ж робити це через адвоката, якщо людина перебуває в СІЗО. Це відповідальність медіа перед своєю аудиторією», – додала Ліна Кущ.
Чи працює медійна адвокація акцентував на прикладах з практичного досвіду роботи к.н.с.к., доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач соціальної та правозахисної медіадіяльності, Заслужений працівник освіти України Костянтин Шендеровський.
«Для адвокаційної журналістики потрібно ставити мету щось змінити, не щось абстрактне, а що потрібно змінити, показуючи суспільний інтерес, який мотивує. Суспільний інтерес завжди ґрунтується на цінностях прав людини, нормах Конституції України. За сучасною концепцією прав людини кожен(-на) має права, а влада має обов’язки, щоб ці права були реалізовані. Коли ми говоримо про адвокацію, ми не говоримо про владу, владні, політичні, бізнес інтереси. Тому що у цих сфер та інституцій є тисяча інструментів змінюватися або змінювати. Це те, що позначено поняттям «лобіюванням», а адвокація – це не лобіювання. Адвокація – це те, що характеризує медіа найперше та громадянське суспільство.
Зміни відбудуться, якщо є згуртованість громадян. Тому в медійній адвокації цільова аудиторія має почути те, що сколихне, бути залученою до обговорення та мати змогу висловити ідею. Інформаційна публічність впливає на фактор змін. Тому важлива тактика жанрового різноманіття та правильних акцентів у новинних матеріалах», – сказав Костянтин Шендеровський.
Також він наголосив на важливості запровадження трансляції судових засідань та організації спільних подій медіа та судової влади, як наслідок тривалої адвокаційної програми в цілому.
Директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак подякувала учасникам(-цям) за цікаві запитання та активність під час онлайн зустрічі, нагадала про завдання в межах менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа», і запросила до 13 лютого подавати заявки на участь, анонсувавши IV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо», яка відбудеться офлайн.
«Зустріч є продовженням серії діалогових подій, під час яких медіа та представники(-ці) судів уже обговорювали Потреби і виклики у співпраці між представниками(-цями) медіа та судової влади, етичні стандарти, потерпілоорієнтований і травмочутливий підходи у висвітленні чутливих тем тощо. Метою події є покращення якості висвітлення судової тематики, через краще розуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа», – пояснила Валерія Рибак.
Загалом учасниці(-ки) проєкту позитивно відгукуються про «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», адже мають змогу спілкуватися особисто з представниками суддівської спільноти для створення фахових журналістських матеріалів.
Детальніше про IV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо»: https://www.facebook.com/share/p/1Fe6KGeMBu/?mibextid=wwXIfr. Дедлайн реєстрації — 13 лютого включно за посиланням — https://forms.gle/Ed3rHJ7Z3nimUgAp7. Кількість місць обмежена.
Нагадаємо, перша ознайомча зустріч менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа» відбулася 17 грудня 2025 року щодо практичних кейсів висвітлення судової тематики, а друга – 21 січня 2026 року з персональними даними, у відкритих й закритих судових засіданнях. Проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага).
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Ліна Кущ, журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, яка займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами та координує 24 регіональні організації НСЖУ зосередила увагу слухачів та слухачок менторської програми на важливості врахуванні потреб аудиторії, щоб розповідати про судові процеси цікаво.
«Головна цінність – це увага аудиторії. І, якщо ми хочемо, щоб наш матеріал був прочитаний, то потрібно думати, як зробити його у той спосіб, аби привернути увагу аудиторії. Чого хоче аудиторія? Це корисне, емоційне та соціальне. Тому закликаю враховувати додаткову потребу аудиторії», – зазначила Ліна Кущ.
Також вона окреслила модель потреб аудиторії на прикладі британської телерадіомовної корпорації «BBC», ключові техніки сторітейлінгу, розповіла про розслідування резонансної справи Євромайдану, вбивство донецького журналіста Ігоря Олександрова, і невинного безхатька на прізвисько Вередюк та навіть про справу покійного американського мільярдера-педофіла Джеффрі Епштейна, яке провела журналістка Джулі Браун зібравши історії потерпілих жінок.
«Найкращий фактчекінг – це свій журналіст редакції присутній на судовому засіданні, який може звертатися з проханням про коментар до обох сторін у справі, або ж робити це через адвоката, якщо людина перебуває в СІЗО. Це відповідальність медіа перед своєю аудиторією», – додала Ліна Кущ.
Чи працює медійна адвокація акцентував на прикладах з практичного досвіду роботи к.н.с.к., доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач соціальної та правозахисної медіадіяльності, Заслужений працівник освіти України Костянтин Шендеровський.
«Для адвокаційної журналістики потрібно ставити мету щось змінити, не щось абстрактне, а що потрібно змінити, показуючи суспільний інтерес, який мотивує. Суспільний інтерес завжди ґрунтується на цінностях прав людини, нормах Конституції України. За сучасною концепцією прав людини кожен(-на) має права, а влада має обов’язки, щоб ці права були реалізовані. Коли ми говоримо про адвокацію, ми не говоримо про владу, владні, політичні, бізнес інтереси. Тому що у цих сфер та інституцій є тисяча інструментів змінюватися або змінювати. Це те, що позначено поняттям «лобіюванням», а адвокація – це не лобіювання. Адвокація – це те, що характеризує медіа найперше та громадянське суспільство.
Зміни відбудуться, якщо є згуртованість громадян. Тому в медійній адвокації цільова аудиторія має почути те, що сколихне, бути залученою до обговорення та мати змогу висловити ідею. Інформаційна публічність впливає на фактор змін. Тому важлива тактика жанрового різноманіття та правильних акцентів у новинних матеріалах», – сказав Костянтин Шендеровський.
Також він наголосив на важливості запровадження трансляції судових засідань та організації спільних подій медіа та судової влади, як наслідок тривалої адвокаційної програми в цілому.
Директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак подякувала учасникам(-цям) за цікаві запитання та активність під час онлайн зустрічі, нагадала про завдання в межах менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа», і запросила до 13 лютого подавати заявки на участь, анонсувавши IV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо», яка відбудеться офлайн.
«Зустріч є продовженням серії діалогових подій, під час яких медіа та представники(-ці) судів уже обговорювали Потреби і виклики у співпраці між представниками(-цями) медіа та судової влади, етичні стандарти, потерпілоорієнтований і травмочутливий підходи у висвітленні чутливих тем тощо. Метою події є покращення якості висвітлення судової тематики, через краще розуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа», – пояснила Валерія Рибак.
Загалом учасниці(-ки) проєкту позитивно відгукуються про «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», адже мають змогу спілкуватися особисто з представниками суддівської спільноти для створення фахових журналістських матеріалів.
Детальніше про IV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо»: https://www.facebook.com/share/p/1Fe6KGeMBu/?mibextid=wwXIfr. Дедлайн реєстрації — 13 лютого включно за посиланням — https://forms.gle/Ed3rHJ7Z3nimUgAp7. Кількість місць обмежена.
Нагадаємо, перша ознайомча зустріч менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа» відбулася 17 грудня 2025 року щодо практичних кейсів висвітлення судової тематики, а друга – 21 січня 2026 року з персональними даними, у відкритих й закритих судових засіданнях. Проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага).
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Коментарі ()