Як працювати з персональними даними, у відкритих й закритих судових засіданнях обговорювали учасники(-ці) стипендійної менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа»
ГО «Вектор прав людини» провів, 21 січня 2026 року, другу групову зустріч стипендійної менторської програми «Правосуддя у фокусі медіа» в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя».
Цього разу тема зустрічі була: «Як медіа працювати з відкритими й закритими засіданнями. Поводження з персональними даними». Зустріч об’єднала 20 журналістів і журналісток, які пройшли конкурсний відбір та представляють медіа різноманітного спрямування із різних регіонів України.
Зустріч модерувала директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак, яка побажала учасникам нових професійних досягнень, завдяки участі в стипендійній менторській програмі «Правосуддя у фокусі медіа», а також підкреслила унікальність можливості навчання у висококваліфікованих експертів(-ток) проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя».
Під час зустрічі учасники та учасниці обговорили питання: судове засідання як публічний простір: базові принципи; відкриті та закриті судові засідання; персональні дані у судових матеріалах, а також судова практика та типові помилки при написанні матеріалів.
Тему розкрила менторка проєкту: Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
«Зараз є значна увага до поводження з персональними даними, і важливо розуміти, що таке власне персональні дані. Адже йдеться не лише про ім’я, прізвище, по-батькові, але й в цілому про відомості і сукупність відомостей про фізичну особу, через яку людина може бути ідентифікована може бути ідентифікована.
Що стосується відкритого судового розгляду, то це означає: право бути присутнім, право фіксувати інформацію, але не означає необмежене право на публікацію будь-яких персональних даних. Межі для медіа визначаються балансом між (необхідність і пропорційність): свободою слова, правом на справедливий суд, правом на повагу до приватного і сімейного життя. Також потребує особливої обережності використання така інформація як: імена та ідентифікація осіб, особливо обережно щодо потерпілих, свідків, осіб у вразливому становищі. медичні дані, діагнози, психічні стани, дані дітей тощо», – зазначила Лілія Олійник.
Також пані Лілія пояснила, що при підготовці публікацій, які стосуються кримінальних провадженнь важливо дотримуватися презумпції невинуватості, а також зважати на приватність потерпілих. «Висвітлення судових процесів – це не лише про інформування, а й відповідальність не завдати шкоди, яку вже неможливо буде виправити, навіть, правильним рішенням суду. Наприклад, коли важливо анонімізувати якщо: йдеться про потерпілих від насильства; у справі фігурують діти; розголошення даних може призвести до повторної шкоди», – наголосила Лілія Олійник.
Тобто анонімізація включає: заміну імен ініціалами або умовними позначеннями, вилучення адрес, місць роботи, інших ідентифікуючих деталей, щоб уникнути комбінацій фактів, які дозволяють розпізнати людину, навіть, без зазначення імені.
Нагадаємо, перша зустріч стипендійної менторська програма «Правосуддя у фокусі медіа» стартувала 17 грудня 2025 року, на якій відбулося знайомство учасників(-ць) та обговорено практичні кейси висвітлення судової тематики. Проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага).
Цього разу тема зустрічі була: «Як медіа працювати з відкритими й закритими засіданнями. Поводження з персональними даними». Зустріч об’єднала 20 журналістів і журналісток, які пройшли конкурсний відбір та представляють медіа різноманітного спрямування із різних регіонів України.
Зустріч модерувала директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак, яка побажала учасникам нових професійних досягнень, завдяки участі в стипендійній менторській програмі «Правосуддя у фокусі медіа», а також підкреслила унікальність можливості навчання у висококваліфікованих експертів(-ток) проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя».
Під час зустрічі учасники та учасниці обговорили питання: судове засідання як публічний простір: базові принципи; відкриті та закриті судові засідання; персональні дані у судових матеріалах, а також судова практика та типові помилки при написанні матеріалів.
Тему розкрила менторка проєкту: Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
«Зараз є значна увага до поводження з персональними даними, і важливо розуміти, що таке власне персональні дані. Адже йдеться не лише про ім’я, прізвище, по-батькові, але й в цілому про відомості і сукупність відомостей про фізичну особу, через яку людина може бути ідентифікована може бути ідентифікована.
Що стосується відкритого судового розгляду, то це означає: право бути присутнім, право фіксувати інформацію, але не означає необмежене право на публікацію будь-яких персональних даних. Межі для медіа визначаються балансом між (необхідність і пропорційність): свободою слова, правом на справедливий суд, правом на повагу до приватного і сімейного життя. Також потребує особливої обережності використання така інформація як: імена та ідентифікація осіб, особливо обережно щодо потерпілих, свідків, осіб у вразливому становищі. медичні дані, діагнози, психічні стани, дані дітей тощо», – зазначила Лілія Олійник.
Також пані Лілія пояснила, що при підготовці публікацій, які стосуються кримінальних провадженнь важливо дотримуватися презумпції невинуватості, а також зважати на приватність потерпілих. «Висвітлення судових процесів – це не лише про інформування, а й відповідальність не завдати шкоди, яку вже неможливо буде виправити, навіть, правильним рішенням суду. Наприклад, коли важливо анонімізувати якщо: йдеться про потерпілих від насильства; у справі фігурують діти; розголошення даних може призвести до повторної шкоди», – наголосила Лілія Олійник.
Тобто анонімізація включає: заміну імен ініціалами або умовними позначеннями, вилучення адрес, місць роботи, інших ідентифікуючих деталей, щоб уникнути комбінацій фактів, які дозволяють розпізнати людину, навіть, без зазначення імені.
Нагадаємо, перша зустріч стипендійної менторська програма «Правосуддя у фокусі медіа» стартувала 17 грудня 2025 року, на якій відбулося знайомство учасників(-ць) та обговорено практичні кейси висвітлення судової тематики. Проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага).
Коментарі ()