Коментарі, зауваження та пропозиції до інфографіки «Пам’ятка представників ЗМІ та ГО»

1)  Допуск на судові засідання.

• Частина інфографіки, де містяться «Загальні правила» містить наступне речення: «Допуск до зали судового засідання може бути обмежено через відсутність вільних місць». Дане положення суперечить нормам чинного законодавства та може призводити до звуження права на відкриті слухання,передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у зазначених нормативних актах на початку Пам’ятки.  У цьому випадку дане положення потребує виключення.

Якщо малось на увазі, що будуть створені додаткові умови для того, щоб люди змогли стежити за перебігом судового засідання, необхідно це вказати.
Наразі це виглядає як те, що Суд зможе не впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає «вільних місць», що це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку «зал судових засідань» (тут варто пам’ятати, що загалом така практика проведення в кабінетах суддів судових засідань є незаконна). Та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.

• Пропонуємо доповнити частину Пам’ятки «ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА», де мова йде про правила пропуску до суду словами: «допускаються, зокрема, речі, які необхідні для здійснення журналістської діяльності» та викласти у такій редакції: «Журналісти та представники громадських організацій допускаються до приміщення суду за загальними правилами пропускного режиму (після пред’явлення документа, що посвідчує особу, залишення об’ємних валіз, пакетів, заборонених предметів у камері схову,  допускаються, зокрема, речі, які необхідні для здійснення журналістської діяльності, тощо). Дане положення прямо не передбачено, проте не суперечить Тимчасовому порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них, що затверджений наказом від від 26 грудня 2016 року № 1352 Міністерства внутрішніх справ України та рішенням  Вищої ради юстиції  від 26 грудня 2016 року № 3470/0/15-16. Разом з тим це відповідає загальним принципам захисту свободи слова та відповідно реалізації журналістської діяльності та демонструє позитивне ставлення та відкритість судів журналістів та представників (-ць) громадських організацій.

2) Онлайн-трансляції судових засідань технічними засобами судів.

• Назву частини «У резонансних справах» необхідно доповнити та представити у такій редакції: «У резонансних та суспільно важливих справах», що відповідає листу Державної судової адміністрації України № 15-1924/16 від 14.03.2016 року (https://bit.ly/2Ul2VZh). Вказаний лист роз’яснює порядок організації онлайн-трансляції судових засідань технічними засобами судів судами та державним підприємством «Інформаційні судові системи».

Дане положення інфографіки розміщене у її частині «У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ» і створює враження у читачів, що такі онлайн-трансляції можуть здійснюватись тільки у кримінальних провадженнях. А це є невірним, не відповідає законодавству та сучасній судовій практиці. Тож, необхідно змінити розташування інформації про онлайн-трансляції в інфографіці так, щоб для читачів було очевидним, що вони стосуються усіх видів судових процесів.

• Також пропонуємо доповнити даний пункт роз’ясненням, що у разі здійснення трансляції судових засідань технічними засобами судів на здійснення трансляцій іншими суб’єктами, зокрема представниками ЗМІ та ГО додаткового дозволу не потрібно.
• Заборона розголошувати дані оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.
• У частині «Застереження» міститься положення: «Забороняється розголошувати дані оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (за такі дії передбачено кримінальна відповідальність).». Відповідно до закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінального процесуального кодексу оперативну-розшукову діяльність здійснюють представники державних органів, та в першу чергу відповідальність за розголошення відповідних даних покладено на представників органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності.  Також ст.9 закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає, що громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Стаття 387, ч. 1 Кримінального кодексу України передбачає, що про обов’язок не розголошувати дані оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, повідомляється в установленому законом порядку, інакше передбачена відповідальність. Окрема відповідальність визначена для судді, прокурора, слідчого, працівника оперативно-розшукового органу.
Виникає питання доцільності наведення цього речення в даних Правилах. Отже, доцільним є виключення цього положення в такому формулюванні.

• Прохання вказати якими саме нормами законодавства передбачено те, що описано у інфографіці, якими нормами законодавства керувалися розробники Пам’ятки для більш чіткого розуміння цільовою аудиторією. Оскільки у переліку статей, що вказані на початку інфорграфіки відсутні ті, що регулюють дані питання.
• Заборона розголошувати дані, які ганьблять людину, принижують її честь і гідність.
• Положення  «Забороняється розголошувати дані, які ганьблять людину, принижують її честь і гідність.» у частині «Застереження» потребує або додаткових роз’яснень, уточнень, а наразі виключення.

Відповідно до переліку нормативних актів та зазначених статей на початку Пам’ятки застереження щодо розголошення  даних, які ганьблять людину, принижують її честь і гідність містяться тільки у статті 7 Цивільного процесуального кодексу України і мова йде щодо закритого судового засідання. Так у ч. 7 цієї статті зазначено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться за клопотанням учасників справи з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.
У Конституції України людина як її честь та гідність наряду з життям, здоров'ям, недоторканністю і безпекою людини проголошується найвищою соціальною цінністю. Та зазначаються у контексті відповідальності держави перед людиною як і необхідність людиною дотримання чинного законодавства (ст. 3, ст. 68 КУ).
У процесуальних кодексах також передбачено, що Суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 6 ЦПКУ). Та увага приділена процедурі допиту свідків, процесуальним законодавством передбачено, що головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду (ч.10 ст. 230 ЦПКУ, ч. 7 ст. 211 ГПКУ, ч. 9 ст. 212 КАСУ).
Разом з тим процитуємо статтю 30 ЗУ «Про інформацію» «Звільнення від відповідальності»: «1. Ніхто  не  може  бути  притягнутий  до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання,  які  не містять фактичних даних,  критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь  чи  ділову репутацію,  а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.»

• Прохання вказати якими саме нормами законодавства передбачено те, що описано у інфографіці, якими нормами законодавства керувалися розробники Пам’ятки.
• Наразі дане положення потребує виключення.

5)  Посилання на відповідні нормативні акти.
Позитивним є зазначення загальних норм законодавства, у якому відображено принцип гласності. Проте даними нормами не охоплюються усі питання, що викладені у поточній Пам’ятці. Документ викликатиме більше довіри та сприятиме його розумінню, якщо у Пам’ятці буде зазначено посилання на відповідні нормативні акти, якими регулюється те, чи інше викладене положення.
 
Список термінів та скорочень:
ГО - громадська організація
ГПКУ — Господарський процесуальний кодекс України
ЗМІ - засоби масової інформації
КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України
КУ -  Конституція України
Ст. — стаття
ЦПКУ — Цивільний процесуальний кодекс України 
Ч. - частина