Обмін досвідом без кордонів: як зустріч із британськими та українськими колегами та колежанками відкриває нові горизонти для лідерів(-ок) у сфері ментального здоров'я
Від Ліверпуля до спільних рішень: стратегічний крок у розвитку партнерства
23 червня 2026 року відбулася закрита професійна зустріч, організована ГО «Вектор прав людини», яка стала важливим етапом у розбудові міжнародної співпраці. Ця подія —продовження діалогу, розпочатого у травні на Ліверпульсько-українському симпозіумі з лідерства у Liverpool John Moores University (Велика Британія). Головними учасниками події стали фахівці(-чині) Програми «Група розвитку лідерського досвіду: осмислення лідерства», а також інші експерти галузі, з якими працює наша організація.
Зустріч відкрила Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», розповівши про історію створення лідерської програми, про її авторів(-ок) Кевіна Флінна— старшого викладача освіти для керівників у Liverpool John Moores University та автора низки книжок з лідерства (Велика Британія), Ірину Ратцке-Рибак — психологиню, супервізорку, групову аналітикиню та керівницю організації «Життєві компетенції» (м. Регенсбург, Німеччина) та розвиток Програми, її підтримку ГО «Вектор прав людини».
«Зустріч сьогодні – це важливий корок у розвитку Програми та успішний кейс того, як спільні заходи між лідерами та лідерками з різних країн народжують реальні кроки та зміни у наших професійних сферах, зокрема розвитку системи підтримки психічного здоров’я» — зазначила Валерія Рибак.
Зустріч із представниками(-цями) британської організації Bluecoat не просто дозволила обмінятися досвідом, а й є початком обговорень для інтеграції інноваційних мистецьких та соціальних підходів у систему психосоціальної підтримки України.
Професійний контекст: лідерство, що трансформує громади
Програма «Група розвитку лідерського досвіду» об’єднує професіоналів(-ок) з різних сфер, зокрема у сфері психічного здоров’я на локальному та національному рівнях. До обміну досвідом долучилися лідери з різних секторів: державний, громадський, приватний та працюють у різних країнах (Україна, Англія, Німеччина).
Ключові питання, які ми обговорювали були сфокусовані на пошуку інструментів, що дозволяють вийти за межі традиційних клінічних протоколів та як поєднати підходи у різних країнах, враховуючи різні зовнішні обставини, зокрема розвиток системи підтримки психічного здоров’я, війну.
Британський досвід: Bluecoat та програма Blue Room
Британські колеги представили діяльність Bluecoat — найстарішого центру сучасного мистецтва в Ліверпулі. Це простір, де мистецтво стає засобом соціальної трансформації та інклюзії.
Центральне місце в обговоренні посіла програма the Blue Room. З 2008 року цей проєкт працює з дорослими з інвалідністю та нейродивергентними людьми. Метод Blue Room полягає у переході від моделі «опіки» до моделі «співтворчості»:
Українська перспектива: адаптивність та мультидисциплінарність
Виклики, перед якими стоять українські лідери, мають критичний масштаб. «За даними UNICEF, близько 1,5 млн дітей перебувають у ризику розвитку депресії та ПТСР. Оцінки ВООЗ вказують на те, що майже 10 млн людей можуть мати розлади, пов’язані з війною. Аналіз Save the Children у 2024 році підтвердив, що 43% дітей, які отримували допомогу, мали ознаки психосоціального дистресу.» — поділилась у своїй презентації Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help.
У відповідь на ці виклики українські спеціалісти(-ки), як-от клінічна психологиня Любов Болехан, впроваджують комплексні інновації. Зокрема, у КНП «Дитяча лікарня» (Івано-Франківська область) успішно працює сенсорна кімната для нейророзвиткової терапії та реалізується програма «Міцні родини» (пілотний проєкт UNODC) для підтримки сімей у складних обставинах, спеціалісти(-ки) Фундації UA mental help впроваджують розмаїті проєкти підтримки психічного здоров’я, які адаптовані до сучасних умов.
У державних установах доводится проходити складний шлях, щоб впроваджувати новітні методики, спеціалісти(-ки) часто вносять свої ресурси — не тільки професійного досвіду, часові, але й фінансові. «Окремою радістю та важливим кроком уперед для нашого відділення стало те, що ми щойно відкрили сучасну сенсорну кімнату і прямо зараз починаємо впроваджувати там перші терапевтичні заняття. Ми покладаємо великі надії на цей простір для нейророзвиткової терапії. У поєднанні з роботою мультидисциплінарної команди це допоможе створювати для кожної дитини цілісний та комфортний шлях відновлення.» — зазначила Любов Болехан, клінічна психологиня КНП «Дитяча лікарня», Івано-Франківська область.
Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help, Тетяна Самойліченко — менеджерка із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help, Дар`я Дутова — координаторка проєкту Daphne Child представили свій досвід розробки та впровадження квесту «Безпечний простір». Українські фахівці(-чині) свідомо відмовилися від лекційного формату на користь активної взаємодії, оскільки дітям важко утримувати увагу в умовах постійного стресу. Створення робочого зошита, який можна використовувати самостійно в укритті та поза ним — це приклад стратегічної адаптивності українського лідерства. «Ми обрали формат квесту, тому що він дозволяє говорити про важливі теми безпеки, психічного здоров’я та взаємоповаги у цікавий та зрозумілий для дітей і підлітків спосіб. На відміну від традиційної лекції, квест залучає учасників до активної взаємодії: вони не лише отримують інформацію, а й одразу застосовують її через ситуаційні завдання, тести, вправи та практичні кейси. Такий підхід допомагає краще утримувати увагу, підвищує мотивацію до навчання та сприяє кращому засвоєнню матеріалу» — зазначили представниці Фундації UA mental help.
Цінність діалогу: від клінічного підходу до соціальної інтеграції
Зустріч підсвітила важливий вектор розвитку: українська система ментального здоров'я, попри війну, рухається в бік людиноцентричності та соціокультурної інтеграції. Обмін думками дозволив учасникам переосмислити власні алгоритми роботи.
Британський досвід Blue Room надихає на зміну фокуса: ми бачимо, як мистецтво перетворює реабілітацію на соціальну інклюзію. Це допомагає розширити рамку нашої роботи — не просто коригувати симптоми, а створювати для людини простір, де вона може бути творцем власного життя навіть у найскладніших обставинах. Такий діалог — це професійна опора, що допомагає нам виходити за межі звичного та шукати нові сенси.
Висновки та майбутнє: старт великої співпраці
Ця зустріч стала не просто обміном інформацією, а, сподіваємось, точкою входу у довготривале міжнародне партнерство. Лідерство у сфері ментального здоров’я під час війни — це здатність бути гнучкими, відкритими до різних практик, ділитись своїм унікальним досвідом, спроможними адаптовувати та інтегрувати все це у локальні реалії різних країн.
Програма «Група розвитку лідерського досвіду», ГО «Вектор прав людини» продовжує створювати такі «містки» між Україною та іншими країнами. Ми переконані, що поєднання британської методології соціальної інклюзії та української стійкості й мультидисциплінарності дозволить створити унікальну систему підтримки, де кожна людина почуватиметься почутою та включеною.
23 червня 2026 року відбулася закрита професійна зустріч, організована ГО «Вектор прав людини», яка стала важливим етапом у розбудові міжнародної співпраці. Ця подія —продовження діалогу, розпочатого у травні на Ліверпульсько-українському симпозіумі з лідерства у Liverpool John Moores University (Велика Британія). Головними учасниками події стали фахівці(-чині) Програми «Група розвитку лідерського досвіду: осмислення лідерства», а також інші експерти галузі, з якими працює наша організація.
Зустріч відкрила Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», розповівши про історію створення лідерської програми, про її авторів(-ок) Кевіна Флінна— старшого викладача освіти для керівників у Liverpool John Moores University та автора низки книжок з лідерства (Велика Британія), Ірину Ратцке-Рибак — психологиню, супервізорку, групову аналітикиню та керівницю організації «Життєві компетенції» (м. Регенсбург, Німеччина) та розвиток Програми, її підтримку ГО «Вектор прав людини».
«Зустріч сьогодні – це важливий корок у розвитку Програми та успішний кейс того, як спільні заходи між лідерами та лідерками з різних країн народжують реальні кроки та зміни у наших професійних сферах, зокрема розвитку системи підтримки психічного здоров’я» — зазначила Валерія Рибак.
Зустріч із представниками(-цями) британської організації Bluecoat не просто дозволила обмінятися досвідом, а й є початком обговорень для інтеграції інноваційних мистецьких та соціальних підходів у систему психосоціальної підтримки України.
Професійний контекст: лідерство, що трансформує громади
Програма «Група розвитку лідерського досвіду» об’єднує професіоналів(-ок) з різних сфер, зокрема у сфері психічного здоров’я на локальному та національному рівнях. До обміну досвідом долучилися лідери з різних секторів: державний, громадський, приватний та працюють у різних країнах (Україна, Англія, Німеччина).
Ключові питання, які ми обговорювали були сфокусовані на пошуку інструментів, що дозволяють вийти за межі традиційних клінічних протоколів та як поєднати підходи у різних країнах, враховуючи різні зовнішні обставини, зокрема розвиток системи підтримки психічного здоров’я, війну.
Британський досвід: Bluecoat та програма Blue Room
Британські колеги представили діяльність Bluecoat — найстарішого центру сучасного мистецтва в Ліверпулі. Це простір, де мистецтво стає засобом соціальної трансформації та інклюзії.
Центральне місце в обговоренні посіла програма the Blue Room. З 2008 року цей проєкт працює з дорослими з інвалідністю та нейродивергентними людьми. Метод Blue Room полягає у переході від моделі «опіки» до моделі «співтворчості»:
- Дослідження спадщини: Учасники вивчають сучасне мистецтво та культурні об’єкти.
- Творче самовираження: Створення власних мистецьких робіт як спосіб комунікації зі світом.
- Соціальна інклюзія: Мистецтво стає інструментом, що допомагає учасникам відчути себе активними членами суспільства, а не лише отримувачами послуг.
Українська перспектива: адаптивність та мультидисциплінарність
Виклики, перед якими стоять українські лідери, мають критичний масштаб. «За даними UNICEF, близько 1,5 млн дітей перебувають у ризику розвитку депресії та ПТСР. Оцінки ВООЗ вказують на те, що майже 10 млн людей можуть мати розлади, пов’язані з війною. Аналіз Save the Children у 2024 році підтвердив, що 43% дітей, які отримували допомогу, мали ознаки психосоціального дистресу.» — поділилась у своїй презентації Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help.
У відповідь на ці виклики українські спеціалісти(-ки), як-от клінічна психологиня Любов Болехан, впроваджують комплексні інновації. Зокрема, у КНП «Дитяча лікарня» (Івано-Франківська область) успішно працює сенсорна кімната для нейророзвиткової терапії та реалізується програма «Міцні родини» (пілотний проєкт UNODC) для підтримки сімей у складних обставинах, спеціалісти(-ки) Фундації UA mental help впроваджують розмаїті проєкти підтримки психічного здоров’я, які адаптовані до сучасних умов.
У державних установах доводится проходити складний шлях, щоб впроваджувати новітні методики, спеціалісти(-ки) часто вносять свої ресурси — не тільки професійного досвіду, часові, але й фінансові. «Окремою радістю та важливим кроком уперед для нашого відділення стало те, що ми щойно відкрили сучасну сенсорну кімнату і прямо зараз починаємо впроваджувати там перші терапевтичні заняття. Ми покладаємо великі надії на цей простір для нейророзвиткової терапії. У поєднанні з роботою мультидисциплінарної команди це допоможе створювати для кожної дитини цілісний та комфортний шлях відновлення.» — зазначила Любов Болехан, клінічна психологиня КНП «Дитяча лікарня», Івано-Франківська область.
Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help, Тетяна Самойліченко — менеджерка із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help, Дар`я Дутова — координаторка проєкту Daphne Child представили свій досвід розробки та впровадження квесту «Безпечний простір». Українські фахівці(-чині) свідомо відмовилися від лекційного формату на користь активної взаємодії, оскільки дітям важко утримувати увагу в умовах постійного стресу. Створення робочого зошита, який можна використовувати самостійно в укритті та поза ним — це приклад стратегічної адаптивності українського лідерства. «Ми обрали формат квесту, тому що він дозволяє говорити про важливі теми безпеки, психічного здоров’я та взаємоповаги у цікавий та зрозумілий для дітей і підлітків спосіб. На відміну від традиційної лекції, квест залучає учасників до активної взаємодії: вони не лише отримують інформацію, а й одразу застосовують її через ситуаційні завдання, тести, вправи та практичні кейси. Такий підхід допомагає краще утримувати увагу, підвищує мотивацію до навчання та сприяє кращому засвоєнню матеріалу» — зазначили представниці Фундації UA mental help.
Цінність діалогу: від клінічного підходу до соціальної інтеграції
Зустріч підсвітила важливий вектор розвитку: українська система ментального здоров'я, попри війну, рухається в бік людиноцентричності та соціокультурної інтеграції. Обмін думками дозволив учасникам переосмислити власні алгоритми роботи.
Британський досвід Blue Room надихає на зміну фокуса: ми бачимо, як мистецтво перетворює реабілітацію на соціальну інклюзію. Це допомагає розширити рамку нашої роботи — не просто коригувати симптоми, а створювати для людини простір, де вона може бути творцем власного життя навіть у найскладніших обставинах. Такий діалог — це професійна опора, що допомагає нам виходити за межі звичного та шукати нові сенси.
Висновки та майбутнє: старт великої співпраці
Ця зустріч стала не просто обміном інформацією, а, сподіваємось, точкою входу у довготривале міжнародне партнерство. Лідерство у сфері ментального здоров’я під час війни — це здатність бути гнучкими, відкритими до різних практик, ділитись своїм унікальним досвідом, спроможними адаптовувати та інтегрувати все це у локальні реалії різних країн.
Програма «Група розвитку лідерського досвіду», ГО «Вектор прав людини» продовжує створювати такі «містки» між Україною та іншими країнами. Ми переконані, що поєднання британської методології соціальної інклюзії та української стійкості й мультидисциплінарності дозволить створити унікальну систему підтримки, де кожна людина почуватиметься почутою та включеною.
Коментарі ()