ГО «Вектор прав людини» провів у Києві ІV діалогову зустріч, як говорити про правосуддя відповідально та зрозуміло
20 лютого 2026 року в столиці України відбулася ІV діалогова зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значущо». Зустріч була продовженням серії діалогових подій для медіа та представників(-иць) судової влади, на яких раніше обговорювали потреби і виклики їхньої співпраці, етичні стандарти, потерпілоорієнтований і травмочутливий підходи у висвітленні актуальних тем.
Зустріч почалася хвилиною мовчання – вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Відкрила подію директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак, яка налаштувала на роботу учасників(-ниць) вже у четвертій із діалогових зустрічей, що сприяють покращенню якості висвітлення судової тематики, через взаєморозуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа.
«Висвітлення судової тематики ми можемо уявляти по-різному, що дуже залежить від нашого попереднього досвіду. Сьогодні для нас дуже важливо обмінятись цим професійним досвідом, знайти спільні точки дотику та чим ми можемо підсилити одне одного.
Особливістю діяльності ГО «Вектор прав людини» і сьогоднішнього заходу є об’єднання зусиль різних професійних спільнот. Так, сьогодні ми у колі представників(-ць) правозахисної, судової і медійної спільнот. У судах здійснюється правосуддя і є можливість подати інформацію про це з перших уст, медіа можуть подати складну юридичну мову на формат історій або доступних текстів, відео та поширити це на дуже широкі аудиторії, а громадські організації – проводять дослідження, підтримують методично, створюють такі креативні простори як сьогодні, щоб знайти шляхи вдосконалення існуючих практик, комунікації та взаємодії. Ми різні, але робимо спільну справу, і вкладаємо в неї свої сили та можливості», – зазначила Валерія Рибак.
Як працюють медіа і як працюють суди: різні логіки — спільна реальність, з такою доповіддю виступила Ліна Кущ, журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, включно з Reuters та BBC (10+ років). Координує 24 регіональні організації НСЖУ, де є 12 тис. членів. Займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами (Global Forum for Media Development, Reporters Without Borders, спілки та асоціації журналістів Норвегії, Швеції, Польщі, Італії).
«Один із пунктів Кодексу етики українського журналіста прямо говорить: служіння інтересам влади або засновникам, а не суспільству, є порушенням професійної етики.
І саме ця відповідальність перед аудиторією визначає, як будується матеріал. Якщо в ньому немає відповіді на запит читача, довіра не формується.
У журналістів є лише 8 секунд, щоб утримати увагу читача новини чи допису. Якщо в першому абзаці не пояснений доступно інформаційний привід і цінність для читача, то він просто піде далі», – підкреслила Ліна Кущ.
Виступ першої секретарки НСЖУ Ліни Кущ залучив аудиторію до інтерактиву. Учасники жваво висловлювали свої думки, які набували формату дискусії, або звучали разом.
Також про всі особливості комунікаційної роботи судів України розповіли – голова Комітету з питань співпраці зі ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями Андрій Потапенко та головна спеціалістка відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації, пресслужба Ради суддів України Валентина Пастухова.
«Пресслужба Ради суддів України стояла у витоків сучасної комунікаційної діяльності судової влади, і сьогодні продовжує підтримувати цей важливий напрямок роботи. Відкритість до діалогу судової влади є важливою умовою до підтримання довіри населення на належному рівні. Дуже приємно бачити результати попередньої роботи, коли судді-спікери(-ки), прессекретарі(-ки) можуть вже поділитись успішними практиками з колегами(-жанками), які включаються у цю роботу на сьогодні. Нам завжди важлива співпраця з ГО «Вектор прав людини», як постійними партнерами у цьому складному завданні — комунікації медіа та судів, і ми продовжуватимемо працювати разом», – каже Валентина Пастухова.
Від «цікавої справи» до суспільно значимої теми, про те як обирати теми пояснила головна редакторка «Watchers», авторка в «Institute for War and Peace Reporting» (Інститут висвітлення війни і миру), понад 10 років спеціалізується на висвітленні судово-юридичних тем Вікторія Матола.
«Шукаючи теми, судовий журналіст(-ка) використовує як офіційні джерела інформації: повідомлення правоохоронних органів, судів, так і повідомлення в інших медіа чи інформацію, отриману під час спілкування з представниками судової влади. Судовий реєстр є також безмежним джерелом тем, утім, не завжди журналісти можуть описати судові кейси, лише використовуючи реєстр, оскільки частина інформації є закритою. Під час вибору теми варто, на мою думку, зважати на новинну цінність, у тому числі її оперативність, ексклюзивність, динаміку тощо. Крім того, слід розуміти, які наслідки може мати подання конкретної теми, і яка мета її висвітлення», – зазначила Вікторія Матола.
Як використати соціальний та правозахисний фактори при інформуванні на основі практичних кейсів представив учасникам(-цям) к.н.с.к., доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач соціальної та правозахисної медіадіяльності, Заслужений працівник освіти України Костянтин Шендеровський. Він показав результати власних досліджень щодо потреб медіа у висвітленні судової тематики та очікувань від судів, пояснив фактори, які впливають на побудову позитивних, нейтральних новин, обговорив з учасниками(-цями) як подавати новини для захисту прав людини.
Окрім цього, спільно з учасниками(-цями) проаналізував низку статей та заголовків поточних новин на судову тематику для того, щоб перевірити для якої цільової аудиторії підготовлені матеріали, чи не є вони маніпулятивними, яку мету ставили автори, пишучи ці матеріали. За допомогою цієї вправи учасники(-ниці) краще фокусувалися на меті матеріалу та як писати у майбутньому матеріали відповідально та суспільно значущо.
Цікавою та важливою була презентація «Персональні дані у висвітленні судових процесів, відкриті й закриті засідання», з якою виступила Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
Пані Лілія допомогла учасникам(-цям) по-новому подивитись на персональні дані в епоху стрімкого розвитку цифрових технологій, коли інформація миттєво поширюється, цифрові сліди зберігаються роками, а межа між публічним інтересом і правом на приватність стає дедалі тоншою. Це була сесія спільних роздумів, де правники(-ці) та журналісти(-ки) шукали баланс у висвітленні судової тематики з урахуванням прав учасників(-ць) судових процесів.
Зустріч відбулась у дуже теплій атмосфері, сповненої прагненням зрозуміти один одного, діалог упродовж зустрічі ставав глибшим і відвертішим, це був простір, де можна проговорити як свої емоції та бачення, так і самі ідеї.
Дякуємо усім учасникам(-цям) за таку синергію, відкритість і професійність і відгуки. Наведемо декілька цитат:
► «Щиро дякую організаторам заходу за змістовні та цікаві діалогові зустрічі»
► «Велике дякую за запрошення на такий експертний захід. Всі спікери висвітлили дуже цікаві та потрібні теми. Організація на найвищому рівні!»
► «Неймовірний захід, дякую організаторам, максимально наповнений корисною інформацією, зовсім в іншому контексті почала розуміти журналістську діяльність»
► «Хотілося б продовження. Корисно, цікаво, допомагає в роботі!!! Дякую»
► «Щиро дякую за змістовну зустріч та відкритий професійний діалог. Такі заходи є надзвичайно важливими для зміцнення довіри та взаєморозуміння між судовою системою і медіа. Бажаю, щоб такі дискусії відбувалися частіше та ставали сталою платформою для конструктивної співпраці»
► «Дякую за чудовий захід, який безумовно сприяє налагодженню взаємодії між судами та медіа»
► «Дякую за чудову атмосферу!».
Нагадаємо, проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується Вектор прав людини / Human Rights Vector NGO у співпраці з Радою суддів України (Прес-служба Ради суддів України) та Національна спілка журналістів України (НСЖУ) за підтримки The CEELI Institute (Прага).
Детальніше про попередні діалогові зустрічі:
І «Потреби і виклики у співпраці між представниками(-цями) медіа та судової влади» — https://hrvector.org/podiyi/25-11-14-i-dialog
ІІ «Судові справи: як знайти теми і не заплутатись в реєстрах та судових органах» — https://hrvector.org/podiyi/25-11-20-ii-dialog
ІІІ «Підхід, орієнтований на потерпілих, та конфліктно-чутлива травмо-орієнтована публічна комунікація» — https://hrvector.org/podiyi/26-01-20-16-hrv-d
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Зустріч почалася хвилиною мовчання – вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Відкрила подію директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак, яка налаштувала на роботу учасників(-ниць) вже у четвертій із діалогових зустрічей, що сприяють покращенню якості висвітлення судової тематики, через взаєморозуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа.
«Висвітлення судової тематики ми можемо уявляти по-різному, що дуже залежить від нашого попереднього досвіду. Сьогодні для нас дуже важливо обмінятись цим професійним досвідом, знайти спільні точки дотику та чим ми можемо підсилити одне одного.
Особливістю діяльності ГО «Вектор прав людини» і сьогоднішнього заходу є об’єднання зусиль різних професійних спільнот. Так, сьогодні ми у колі представників(-ць) правозахисної, судової і медійної спільнот. У судах здійснюється правосуддя і є можливість подати інформацію про це з перших уст, медіа можуть подати складну юридичну мову на формат історій або доступних текстів, відео та поширити це на дуже широкі аудиторії, а громадські організації – проводять дослідження, підтримують методично, створюють такі креативні простори як сьогодні, щоб знайти шляхи вдосконалення існуючих практик, комунікації та взаємодії. Ми різні, але робимо спільну справу, і вкладаємо в неї свої сили та можливості», – зазначила Валерія Рибак.
Як працюють медіа і як працюють суди: різні логіки — спільна реальність, з такою доповіддю виступила Ліна Кущ, журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, включно з Reuters та BBC (10+ років). Координує 24 регіональні організації НСЖУ, де є 12 тис. членів. Займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами (Global Forum for Media Development, Reporters Without Borders, спілки та асоціації журналістів Норвегії, Швеції, Польщі, Італії).
«Один із пунктів Кодексу етики українського журналіста прямо говорить: служіння інтересам влади або засновникам, а не суспільству, є порушенням професійної етики.
І саме ця відповідальність перед аудиторією визначає, як будується матеріал. Якщо в ньому немає відповіді на запит читача, довіра не формується.
У журналістів є лише 8 секунд, щоб утримати увагу читача новини чи допису. Якщо в першому абзаці не пояснений доступно інформаційний привід і цінність для читача, то він просто піде далі», – підкреслила Ліна Кущ.
Виступ першої секретарки НСЖУ Ліни Кущ залучив аудиторію до інтерактиву. Учасники жваво висловлювали свої думки, які набували формату дискусії, або звучали разом.
Також про всі особливості комунікаційної роботи судів України розповіли – голова Комітету з питань співпраці зі ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями Андрій Потапенко та головна спеціалістка відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації, пресслужба Ради суддів України Валентина Пастухова.
«Пресслужба Ради суддів України стояла у витоків сучасної комунікаційної діяльності судової влади, і сьогодні продовжує підтримувати цей важливий напрямок роботи. Відкритість до діалогу судової влади є важливою умовою до підтримання довіри населення на належному рівні. Дуже приємно бачити результати попередньої роботи, коли судді-спікери(-ки), прессекретарі(-ки) можуть вже поділитись успішними практиками з колегами(-жанками), які включаються у цю роботу на сьогодні. Нам завжди важлива співпраця з ГО «Вектор прав людини», як постійними партнерами у цьому складному завданні — комунікації медіа та судів, і ми продовжуватимемо працювати разом», – каже Валентина Пастухова.
Від «цікавої справи» до суспільно значимої теми, про те як обирати теми пояснила головна редакторка «Watchers», авторка в «Institute for War and Peace Reporting» (Інститут висвітлення війни і миру), понад 10 років спеціалізується на висвітленні судово-юридичних тем Вікторія Матола.
«Шукаючи теми, судовий журналіст(-ка) використовує як офіційні джерела інформації: повідомлення правоохоронних органів, судів, так і повідомлення в інших медіа чи інформацію, отриману під час спілкування з представниками судової влади. Судовий реєстр є також безмежним джерелом тем, утім, не завжди журналісти можуть описати судові кейси, лише використовуючи реєстр, оскільки частина інформації є закритою. Під час вибору теми варто, на мою думку, зважати на новинну цінність, у тому числі її оперативність, ексклюзивність, динаміку тощо. Крім того, слід розуміти, які наслідки може мати подання конкретної теми, і яка мета її висвітлення», – зазначила Вікторія Матола.
Як використати соціальний та правозахисний фактори при інформуванні на основі практичних кейсів представив учасникам(-цям) к.н.с.к., доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач соціальної та правозахисної медіадіяльності, Заслужений працівник освіти України Костянтин Шендеровський. Він показав результати власних досліджень щодо потреб медіа у висвітленні судової тематики та очікувань від судів, пояснив фактори, які впливають на побудову позитивних, нейтральних новин, обговорив з учасниками(-цями) як подавати новини для захисту прав людини.
Окрім цього, спільно з учасниками(-цями) проаналізував низку статей та заголовків поточних новин на судову тематику для того, щоб перевірити для якої цільової аудиторії підготовлені матеріали, чи не є вони маніпулятивними, яку мету ставили автори, пишучи ці матеріали. За допомогою цієї вправи учасники(-ниці) краще фокусувалися на меті матеріалу та як писати у майбутньому матеріали відповідально та суспільно значущо.
Цікавою та важливою була презентація «Персональні дані у висвітленні судових процесів, відкриті й закриті засідання», з якою виступила Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
Пані Лілія допомогла учасникам(-цям) по-новому подивитись на персональні дані в епоху стрімкого розвитку цифрових технологій, коли інформація миттєво поширюється, цифрові сліди зберігаються роками, а межа між публічним інтересом і правом на приватність стає дедалі тоншою. Це була сесія спільних роздумів, де правники(-ці) та журналісти(-ки) шукали баланс у висвітленні судової тематики з урахуванням прав учасників(-ць) судових процесів.
Зустріч відбулась у дуже теплій атмосфері, сповненої прагненням зрозуміти один одного, діалог упродовж зустрічі ставав глибшим і відвертішим, це був простір, де можна проговорити як свої емоції та бачення, так і самі ідеї.
Дякуємо усім учасникам(-цям) за таку синергію, відкритість і професійність і відгуки. Наведемо декілька цитат:
► «Щиро дякую організаторам заходу за змістовні та цікаві діалогові зустрічі»
► «Велике дякую за запрошення на такий експертний захід. Всі спікери висвітлили дуже цікаві та потрібні теми. Організація на найвищому рівні!»
► «Неймовірний захід, дякую організаторам, максимально наповнений корисною інформацією, зовсім в іншому контексті почала розуміти журналістську діяльність»
► «Хотілося б продовження. Корисно, цікаво, допомагає в роботі!!! Дякую»
► «Щиро дякую за змістовну зустріч та відкритий професійний діалог. Такі заходи є надзвичайно важливими для зміцнення довіри та взаєморозуміння між судовою системою і медіа. Бажаю, щоб такі дискусії відбувалися частіше та ставали сталою платформою для конструктивної співпраці»
► «Дякую за чудовий захід, який безумовно сприяє налагодженню взаємодії між судами та медіа»
► «Дякую за чудову атмосферу!».
Нагадаємо, проєкт «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» реалізується Вектор прав людини / Human Rights Vector NGO у співпраці з Радою суддів України (Прес-служба Ради суддів України) та Національна спілка журналістів України (НСЖУ) за підтримки The CEELI Institute (Прага).
Детальніше про попередні діалогові зустрічі:
І «Потреби і виклики у співпраці між представниками(-цями) медіа та судової влади» — https://hrvector.org/podiyi/25-11-14-i-dialog
ІІ «Судові справи: як знайти теми і не заплутатись в реєстрах та судових органах» — https://hrvector.org/podiyi/25-11-20-ii-dialog
ІІІ «Підхід, орієнтований на потерпілих, та конфліктно-чутлива травмо-орієнтована публічна комунікація» — https://hrvector.org/podiyi/26-01-20-16-hrv-d
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Коментарі ()