На міжнародній конференції «Міжсекторальна супервізія в Україні: стійкість, стандарти та майбутнє» представлено результати та виклики сучасної супервізії
30 січня 2026 року в режимі онлайн відбулася конференція «Міжсекторальна супервізія в Україні: стійкість, стандарти та майбутнє». Зустріч проведено у межах проєкту «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка», який впроваджується ГО «Вектор прав людини»за підтримки ПредставництваФонду імені Фрідріха Еберта в Україні.
Конференція розпочалася з привітання учасників(-иць) та нагадування візії проєкту: «Чому ми тут: від індивідуальної підтримки до створення професійного бронежилету».
Із доповіддю «Шлях стійкості: Жива історія нашого досвіду. Види і можливості супервізії» виступила психологиня, супервізорка, тренінг-аналітикиня, психотерапевтка пар і сімей Ірина Ратцке-Рибак (Україна-Німеччина), яка представила короткий огляд результатів річної програми, зокрема, як разом подолали інерцію та знайшли спільну мову між спеціалістами(-ками), які працюють з психологічним та ментальним здоров’ям, юристами, та соцпрацівниками.
«Якщо на початку повномасштабного вторгнення ми говорили про те, що потребуємо захисту самих спеціалістів, створюючи таким чином каскадну модель допомагаючи допомагаючим, то в підсумку зараз ми допомагаємо дуже багатьом людям. Зараз про супервізію ми говоримо як «професійний бронежилет», щоб бути у формі та мати змогу допомагати іншим.
Сучасна супервізія – полягає від «гасіння пожеж» до системної стійкості, в тому контексті, що ми почали працювати над супервізією ще в 2010 роках в часі найпотужніших суспільних викликів в Україні, згодом і під час пандемії, війни та ін. Фунції матриці нашої супервізії: рефлексивна (внутрішній стан та емоції), клінічна (фокус на клієнті або спільноті), адміністративна (контроль етики та стандартів) та коучингова (фокус на системній взаємодії з клієнтом)», – розповіла Ірина Ратцке-Рибак.
Окрім цього, паніІрина Ратцке-Рибак наголосила на важливості синхронізації зусиль різних фахівців та інституцій навколо складних кейсів, стабілізації і підтримці самих фахівців у складних життєвих, соціальних і професійних умовах, а також взаємне збагачення фахівців знаннями та відпрацювання навичок супервізійної підтримки.
Директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак презентувала результати опитування спеціалістів(-ок) допомагаючих професій щодо досвіду супервізії, потреб, викликів. Вони показують чіткий запит фахівців(-инь) на багаторівневу, доступну, якісну та інституційно закріплену систему супервізійної підтримки в Україні, що охоплює всі допомагаючі професії, де найбільш прийнятною, на думку опитаних, вважається комбінована система у співпраці держави, громадського сектору та всіх професійних об’єднань.
«Фахівці та фахівчині допомагаючих професій – це елемент національної стійкості. Дякую всім за те, що кожна і кожен робили у супервізії впродовж нашого проєкту. Адже, це часто складні кейси, і те наскільки їх багато, яка важлива ця робота і водночас виснажуюча. Тому дуже важливо підтримувати один одного, і ми сьогодні також тут для того, щоб це робити.
Загалом ми отримали 96 анкет від органів місцевого самоврядування, комунальних установ, інших державних, громадських та благодійних установ, самозайнятих осіб. Дізналися про їхній досвід отримання супервізійної підтримки та обізнаність щодо її отримання, бачення щодо супервізійної підтримки, професійне вигорання, виклики та потреби законодавчого врегулювання. Зокрема, щодо законодавства, то позитивним є ЗУ «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», – зазначила Валерія Рибак.
Психологиня, травматерапевтка травмофокусована терапевтка, ГО «Інститут психосоматики і травмотерапії» Марина Маліновська розповіла про підтримку тих, хто підтримує інших: досвід супервізій для психологів ДСНС в Україні, запити фахівців(-инь), щоб не втратити себе.
Оксана Краснікова, головна координаторка та психологиня міжнародних проектів в Україні у сфері психічного здоров’я в організації ―Liga for mental health Slovakia, тренерка виступила з доповіддю: «Супервізія як потреба: досвід координації міжнародних проектів від інтервізії до професійної підтримки» та розповіла про досвід Словаччини та України у проєкті «Добра воля».
Неабиякий цікавий досвід Німеччини представила дипломована психологиня. Комунально психіатричний центр «Штутгарт» Наталя Перколаб – «Разом ми сила. Досвід взаємодії. Комунально психіатричний Центр «Штутгарт – Фрайберг».
Як відбувається супервізія в роботі фахівців(-инь) громадської ініціативи «Дім», у німецькому місті Штутгарт представили на конференції психологиня, арт-терапевт, коуч за страндартами ICF Наталя Жук.
«Панорама практики: живий досвід та уроки стійкості. Досвід учасників(-ць) проєкту «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка» ознайомила учасників та учасниць психотерапевтка, ГО «Ваад України», програма «Відновлення під час війни» (м. Львів) Наталя Романь.
Конференція завершилася розмовою про живий досвід та практичні уроки стійкості учасників(-иць) проєкту «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка», зокрема, як вплинула супервізія на їхнє життя поділилися: психотерапевтка, ГО «Ваад України», програма «Відновлення під час війни» (м. Львів) Наталя Романь, юристка, КНП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» Сумської обласної ради Оксана Бойченко, клінічна психологиня, психотерапевтка, КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради Інна Рибак, психосоматолог-дієтолог ГО «Оберіг КР» (Кривий Ріг) Владлена Петрик, фізична терапевтка, Центр реабілітації «Олімпійський» (м. Київ) Світлана Ломейко.
Переглянути повну версію конференції можна на YouTube-каналі ГО «Вектор прав людини»: https://www.youtube.com/watch?v=xgj72an4lmU.
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Конференція розпочалася з привітання учасників(-иць) та нагадування візії проєкту: «Чому ми тут: від індивідуальної підтримки до створення професійного бронежилету».
Із доповіддю «Шлях стійкості: Жива історія нашого досвіду. Види і можливості супервізії» виступила психологиня, супервізорка, тренінг-аналітикиня, психотерапевтка пар і сімей Ірина Ратцке-Рибак (Україна-Німеччина), яка представила короткий огляд результатів річної програми, зокрема, як разом подолали інерцію та знайшли спільну мову між спеціалістами(-ками), які працюють з психологічним та ментальним здоров’ям, юристами, та соцпрацівниками.
«Якщо на початку повномасштабного вторгнення ми говорили про те, що потребуємо захисту самих спеціалістів, створюючи таким чином каскадну модель допомагаючи допомагаючим, то в підсумку зараз ми допомагаємо дуже багатьом людям. Зараз про супервізію ми говоримо як «професійний бронежилет», щоб бути у формі та мати змогу допомагати іншим.
Сучасна супервізія – полягає від «гасіння пожеж» до системної стійкості, в тому контексті, що ми почали працювати над супервізією ще в 2010 роках в часі найпотужніших суспільних викликів в Україні, згодом і під час пандемії, війни та ін. Фунції матриці нашої супервізії: рефлексивна (внутрішній стан та емоції), клінічна (фокус на клієнті або спільноті), адміністративна (контроль етики та стандартів) та коучингова (фокус на системній взаємодії з клієнтом)», – розповіла Ірина Ратцке-Рибак.
Окрім цього, паніІрина Ратцке-Рибак наголосила на важливості синхронізації зусиль різних фахівців та інституцій навколо складних кейсів, стабілізації і підтримці самих фахівців у складних життєвих, соціальних і професійних умовах, а також взаємне збагачення фахівців знаннями та відпрацювання навичок супервізійної підтримки.
Директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак презентувала результати опитування спеціалістів(-ок) допомагаючих професій щодо досвіду супервізії, потреб, викликів. Вони показують чіткий запит фахівців(-инь) на багаторівневу, доступну, якісну та інституційно закріплену систему супервізійної підтримки в Україні, що охоплює всі допомагаючі професії, де найбільш прийнятною, на думку опитаних, вважається комбінована система у співпраці держави, громадського сектору та всіх професійних об’єднань.
«Фахівці та фахівчині допомагаючих професій – це елемент національної стійкості. Дякую всім за те, що кожна і кожен робили у супервізії впродовж нашого проєкту. Адже, це часто складні кейси, і те наскільки їх багато, яка важлива ця робота і водночас виснажуюча. Тому дуже важливо підтримувати один одного, і ми сьогодні також тут для того, щоб це робити.
Загалом ми отримали 96 анкет від органів місцевого самоврядування, комунальних установ, інших державних, громадських та благодійних установ, самозайнятих осіб. Дізналися про їхній досвід отримання супервізійної підтримки та обізнаність щодо її отримання, бачення щодо супервізійної підтримки, професійне вигорання, виклики та потреби законодавчого врегулювання. Зокрема, щодо законодавства, то позитивним є ЗУ «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», – зазначила Валерія Рибак.
Психологиня, травматерапевтка травмофокусована терапевтка, ГО «Інститут психосоматики і травмотерапії» Марина Маліновська розповіла про підтримку тих, хто підтримує інших: досвід супервізій для психологів ДСНС в Україні, запити фахівців(-инь), щоб не втратити себе.
Оксана Краснікова, головна координаторка та психологиня міжнародних проектів в Україні у сфері психічного здоров’я в організації ―Liga for mental health Slovakia, тренерка виступила з доповіддю: «Супервізія як потреба: досвід координації міжнародних проектів від інтервізії до професійної підтримки» та розповіла про досвід Словаччини та України у проєкті «Добра воля».
Неабиякий цікавий досвід Німеччини представила дипломована психологиня. Комунально психіатричний центр «Штутгарт» Наталя Перколаб – «Разом ми сила. Досвід взаємодії. Комунально психіатричний Центр «Штутгарт – Фрайберг».
Як відбувається супервізія в роботі фахівців(-инь) громадської ініціативи «Дім», у німецькому місті Штутгарт представили на конференції психологиня, арт-терапевт, коуч за страндартами ICF Наталя Жук.
«Панорама практики: живий досвід та уроки стійкості. Досвід учасників(-ць) проєкту «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка» ознайомила учасників та учасниць психотерапевтка, ГО «Ваад України», програма «Відновлення під час війни» (м. Львів) Наталя Романь.
Конференція завершилася розмовою про живий досвід та практичні уроки стійкості учасників(-иць) проєкту «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка», зокрема, як вплинула супервізія на їхнє життя поділилися: психотерапевтка, ГО «Ваад України», програма «Відновлення під час війни» (м. Львів) Наталя Романь, юристка, КНП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» Сумської обласної ради Оксана Бойченко, клінічна психологиня, психотерапевтка, КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради Інна Рибак, психосоматолог-дієтолог ГО «Оберіг КР» (Кривий Ріг) Владлена Петрик, фізична терапевтка, Центр реабілітації «Олімпійський» (м. Київ) Світлана Ломейко.
Переглянути повну версію конференції можна на YouTube-каналі ГО «Вектор прав людини»: https://www.youtube.com/watch?v=xgj72an4lmU.
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Коментарі ()