На третій діалоговій зустрічі медіа та представниці(-ки) судів обговорили правові та етичні стандарти у роботі над чутливими темами в умовах воєнного стану
Відбулась ІІІ діалогова зустріч «Підхід, орієнтований на потерпілих, та конфліктно-чутлива травмо-орієнтована публічна комунікація». У цій офлайн події брали участь представники (-ці) медіа та судової влади з різних куточків України. Організатори ГО «Вектор прав людини» у партнерстві з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки підтримки CEELI Institute (Прага).
Відкриття події та знайомство учасників(-ць) розпочалося з вітальних слів: директорки ГО «Вектор прав людини», експертки з судового моніторингу ОБСЄ Валерії Рибак та голови Комітету Ради суддів України з питань співпраці з ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями, суддя Ржищівського міського суду Київської області Андрія Потапенка.
Валерія Рибак наголосила на важливості співпраці трьох секторів – громадські організації, судова влада та медіа: «У нас спільна мета – справедливе правосуддя та незалежна правова держава. Тож маючи різні інструменти для її досягнення важливо співпрацювати для більш якісного результату. Так, суди здійснюють правосуддя, громадські організації допомагають адвокаційними діями, методичною роботою, створюють майданчики для взаємодії, медіа – робить судову владу більш зрозумілою для широкого загалу, що допомагає формувати довіру населення.».
Зі свого боку Андрій Потапенко у вітальному слові розповів про досвід Ради суддів України, зокрема, й співпрацю з ГО «Вектор прав людини» та наголосив на тому, що в питаннях впровадження потерпілоорієнтованих підходів також активно працюють над впровадженням директиви ЄС в Україні. Директива покладає на держави-члени ЄС обов’язок створити умови для належного захисту та підтримки для осіб, які стали потерпілими від злочину, та визначає мінімальний набір прав потерпілих, реалізація яких має бути забезпечена. Водночас Директива уповноважує держави-члени ЄС розширити запропонований обсяг прав задля підвищення рівня захисту потерпілих. 11 листопада 2024 року було прийнято рішення РСУ № 38, яким схвалено Протокол для судів по роботі з вразливими потерпілими і свідками. Протокол спрямований на створення умов, що сприяють дачі показань потерпілими і свідками з числа уразливих категорій за обставин, коли вони спроможні дати в суді якнайповніші докази.
Серед фахових дискусій були представлені питання коректного спілкування в умовах війни, роботі з чутливими темами, взаємодії медіа та державних інституцій. Окрема увага приділена запобіганню ризиків дискримінації, упереджень і повторної травматизації в публічному просторі.
Про потерпілоорієнтований підхід: правові основи та практична імплементація або чому він важливий і як працює розповіла Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
Як розповіла Лілія Олійник, потерпілоорієнтований підхід передбачає врахування таких універсальних потреб потерпілих: шанобливе ставлення, захист, підтримка, доступ до правосуддя та відновлення. Категорії прав потерпілих передбачають: забезпечення участі потерпілих від злочину у кримінальному провадженні, захист, компенсації та підтримку.
Також Лілія Олійник виступила з доповіддю «Конфлікт та травмочутливість в роботі медіа та судів під час висвітлення судової тематики». Зокрема, травма-інформований підхід вживає активних заходів для створення безпечного, співчутливого та шанобливого середовища, прагне розвинути чи відновити відчуття: безпеки, впевненості у собі, зв’язку, турботи та розширення можливостей для постраждалих осіб.
Пані Лілія надала учасникам(-цям) юридичний фундамент, перелік важливих принципів і документів, які можна продовжувати досліджувати і розвиватись у цій темі, щоб більш якісно її висвітлювати.
Керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Вероніка Плотнікова представила основні практичні підходи у державних інституціях на прикладі Координаційного центру.
Вероніка Плотнікова розповіла, що в Україні підтримка потерпілих у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів здійснюється: координаційними центрами підтримки потерпілих і свідків як окремного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, а також координаторами з підтримки потерпілих і свідків. Метою центрів є забезпечення можливості для свідків і потерпілих повної та дієвої участі у кримінальних провадженнях, надійного їх захисту від повторної віктимізації (як жертви злочину), залякувань і помсти, а також поліпшити захист свідків і потерпілих від нанесення їм психологічної та фізичної шкоди; підвищити рівень їхньої обізнаності про свої права, покращити для них доступ до правосуддя та послуг з підтримки тощо.
Як уникати дискримінації, упереджень та ретравматизації в журналістських матеріалах. Етичні стандарти та редакційні політики пояснила журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, включно з Reuters та BBC (10+ років) Ліна Кущ. Вона координує 24 регіональні організації НСЖУ, де є 12 тис. членів. Членкиня Комісії з журналістської етики. Займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами (Global Forum for Media Development, Reporters Without Borders, спілки та асоціації журналістів Норвегії, Швеції, Польщі, Італії).
Ліна Кущ поінформувала учасниць (-ків) щодо таких питань: мова ворожнечі: як визначити і як уникати, висвітлення чутливих історій: діти, військовополонені, сексуальне насильство під час війни, техніка проведення інтерв’ю з потерпілими, як розробити редакційну політику та реагувати на скарги користувачів, як підібрати ілюстрації до журналістських матеріалів і як правильно виправити помилку. Важливо пам’ятати, що журналістська етика базується на Кодексі етики українського журналіста, і редакційних кодексах та політиці.
Подія завершилася жвавою дискусією. Представники(-ці) судів і меді представили свої кейси і спільно аналізували як краще можна висвітлювати справи, пов’язані з насильством, зокрема домашнім, щодо дітей, воєнні злочини та ін., щоб з одногу боку показати як діє судова влада, отримати певний ефект превенції, а з іншого залишатись чутливими до історії потерпілих. Адже важливо надати не просто сухі факти, а занурити читачів у проблематику, зацікавити і додатково не травмувати їх. Залишилось ще багато питань і роботи, але завдяки спільним зусиллям і налагодженню співпраці можливо подолати ці виклики.
Нагадаємо захід відбувся 16 січня 2026 року у м. Київ.
Про проєкт:
«Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» спрямований на розвиток довіри та ефективної комунікації між судами й журналістами через дослідження, серію діалогових зустрічей і навчальні ініціативи. Реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). У 2025 році відбулися 2 діалогові зустрічі, і найактивніші учасники(-ці) були запрошені на ІІІ офлайн зустріч у Києві.
Дякуємо всім, хто мав змогу долучитися, адже лише спільними зусиллями ми забезпечимо захист прав людини через співпрацю органів державної влади, медіа та громадянського суспільства.
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Відкриття події та знайомство учасників(-ць) розпочалося з вітальних слів: директорки ГО «Вектор прав людини», експертки з судового моніторингу ОБСЄ Валерії Рибак та голови Комітету Ради суддів України з питань співпраці з ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями, суддя Ржищівського міського суду Київської області Андрія Потапенка.
Валерія Рибак наголосила на важливості співпраці трьох секторів – громадські організації, судова влада та медіа: «У нас спільна мета – справедливе правосуддя та незалежна правова держава. Тож маючи різні інструменти для її досягнення важливо співпрацювати для більш якісного результату. Так, суди здійснюють правосуддя, громадські організації допомагають адвокаційними діями, методичною роботою, створюють майданчики для взаємодії, медіа – робить судову владу більш зрозумілою для широкого загалу, що допомагає формувати довіру населення.».
Зі свого боку Андрій Потапенко у вітальному слові розповів про досвід Ради суддів України, зокрема, й співпрацю з ГО «Вектор прав людини» та наголосив на тому, що в питаннях впровадження потерпілоорієнтованих підходів також активно працюють над впровадженням директиви ЄС в Україні. Директива покладає на держави-члени ЄС обов’язок створити умови для належного захисту та підтримки для осіб, які стали потерпілими від злочину, та визначає мінімальний набір прав потерпілих, реалізація яких має бути забезпечена. Водночас Директива уповноважує держави-члени ЄС розширити запропонований обсяг прав задля підвищення рівня захисту потерпілих. 11 листопада 2024 року було прийнято рішення РСУ № 38, яким схвалено Протокол для судів по роботі з вразливими потерпілими і свідками. Протокол спрямований на створення умов, що сприяють дачі показань потерпілими і свідками з числа уразливих категорій за обставин, коли вони спроможні дати в суді якнайповніші докази.
Серед фахових дискусій були представлені питання коректного спілкування в умовах війни, роботі з чутливими темами, взаємодії медіа та державних інституцій. Окрема увага приділена запобіганню ризиків дискримінації, упереджень і повторної травматизації в публічному просторі.
Про потерпілоорієнтований підхід: правові основи та практична імплементація або чому він важливий і як працює розповіла Лілія Олійник, керуюча партнерка АО «LiRox L.A», адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів, тренерка. Є учасницею ініціатив ГО «ЮрФем» щодо надання допомоги постраждалим від сексуального насильства і всіх видів гендерної дискримінації, проєктів ГО «Вектор прав людини».
Як розповіла Лілія Олійник, потерпілоорієнтований підхід передбачає врахування таких універсальних потреб потерпілих: шанобливе ставлення, захист, підтримка, доступ до правосуддя та відновлення. Категорії прав потерпілих передбачають: забезпечення участі потерпілих від злочину у кримінальному провадженні, захист, компенсації та підтримку.
Також Лілія Олійник виступила з доповіддю «Конфлікт та травмочутливість в роботі медіа та судів під час висвітлення судової тематики». Зокрема, травма-інформований підхід вживає активних заходів для створення безпечного, співчутливого та шанобливого середовища, прагне розвинути чи відновити відчуття: безпеки, впевненості у собі, зв’язку, турботи та розширення можливостей для постраждалих осіб.
Пані Лілія надала учасникам(-цям) юридичний фундамент, перелік важливих принципів і документів, які можна продовжувати досліджувати і розвиватись у цій темі, щоб більш якісно її висвітлювати.
Керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Вероніка Плотнікова представила основні практичні підходи у державних інституціях на прикладі Координаційного центру.
Вероніка Плотнікова розповіла, що в Україні підтримка потерпілих у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів здійснюється: координаційними центрами підтримки потерпілих і свідків як окремного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, а також координаторами з підтримки потерпілих і свідків. Метою центрів є забезпечення можливості для свідків і потерпілих повної та дієвої участі у кримінальних провадженнях, надійного їх захисту від повторної віктимізації (як жертви злочину), залякувань і помсти, а також поліпшити захист свідків і потерпілих від нанесення їм психологічної та фізичної шкоди; підвищити рівень їхньої обізнаності про свої права, покращити для них доступ до правосуддя та послуг з підтримки тощо.
Як уникати дискримінації, упереджень та ретравматизації в журналістських матеріалах. Етичні стандарти та редакційні політики пояснила журналістка, менеджерка проєктів та медіа-експертка із понад 30-річним досвідом, включно з Reuters та BBC (10+ років) Ліна Кущ. Вона координує 24 регіональні організації НСЖУ, де є 12 тис. членів. Членкиня Комісії з журналістської етики. Займається фандрайзингом та комунікацією з іноземними партнерами (Global Forum for Media Development, Reporters Without Borders, спілки та асоціації журналістів Норвегії, Швеції, Польщі, Італії).
Ліна Кущ поінформувала учасниць (-ків) щодо таких питань: мова ворожнечі: як визначити і як уникати, висвітлення чутливих історій: діти, військовополонені, сексуальне насильство під час війни, техніка проведення інтерв’ю з потерпілими, як розробити редакційну політику та реагувати на скарги користувачів, як підібрати ілюстрації до журналістських матеріалів і як правильно виправити помилку. Важливо пам’ятати, що журналістська етика базується на Кодексі етики українського журналіста, і редакційних кодексах та політиці.
Подія завершилася жвавою дискусією. Представники(-ці) судів і меді представили свої кейси і спільно аналізували як краще можна висвітлювати справи, пов’язані з насильством, зокрема домашнім, щодо дітей, воєнні злочини та ін., щоб з одногу боку показати як діє судова влада, отримати певний ефект превенції, а з іншого залишатись чутливими до історії потерпілих. Адже важливо надати не просто сухі факти, а занурити читачів у проблематику, зацікавити і додатково не травмувати їх. Залишилось ще багато питань і роботи, але завдяки спільним зусиллям і налагодженню співпраці можливо подолати ці виклики.
Нагадаємо захід відбувся 16 січня 2026 року у м. Київ.
Про проєкт:
«Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя» спрямований на розвиток довіри та ефективної комунікації між судами й журналістами через дослідження, серію діалогових зустрічей і навчальні ініціативи. Реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). У 2025 році відбулися 2 діалогові зустрічі, і найактивніші учасники(-ці) були запрошені на ІІІ офлайн зустріч у Києві.
Дякуємо всім, хто мав змогу долучитися, адже лише спільними зусиллями ми забезпечимо захист прав людини через співпрацю органів державної влади, медіа та громадянського суспільства.
Пресслужба ГО «Вектор прав людини»
Коментарі ()