Дев’ята супервізійна зустріч у межах програми «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка»
Ми зустрілися на дев’ятій, передостанній у цьому циклі, супервізії програми «Допомога Допомагаючим: супервізійна підтримка»
Під час зустрічі учасники та учасниці представили два кейси для обговорення.
Перший — про роботу терапевта, який одночасно проводить терапію матері та її дитини-підлітка як із двома окремими клієнтами. Обговорювали питання професійних меж, етичних рішень і взаємодії між усіма учасниками процесу.
Другий кейс стосувався теми вигорання та викликів у роботі колективу допомагаючих професій (зокрема юристів).
Супервізію провела Ірина Ратцке-Рибак (Україна-Німеччина) — психологиня, супервізорка, тренінг-аналітикиня, психотерапевтка пар і сімей.
Пані Ірина має понад 10 років клінічної практики, біля 30років терапевтичної, викладацько — тренерської та супервізорської. Ірина Вікторівна є членкинею міжнародних професійних об’єднань, таких як IAGP та EFPP, і активно ділиться своїм досвідом із колегами в Україні.
Супервізія — це простір професійної підтримки для фахівців і фахівчинь допомагаючих професій. Вона допомагає не лише розвивати навички, але й піклуватися про власне емоційне благополуччя, зменшувати ризики вигорання та підвищувати якість допомоги людям.
Дякуємо всім учасникам(-цям) за довіру, відкритість і професійну взаємопідтримку.
Зустріч відбулась 17 жовтня.
Активності програми здійснюються як на волонтерських засадах, так і за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, за що ми щиро дякуємо.
Попереду — завершальна, десята зустріч циклу та конференція, присвячена сучасним викликам, що стоять перед спеціалістами(-ками) допомагаючи професій та розвитку супервізійної підтримки в Україні.
Під час зустрічі учасники та учасниці представили два кейси для обговорення.
Перший — про роботу терапевта, який одночасно проводить терапію матері та її дитини-підлітка як із двома окремими клієнтами. Обговорювали питання професійних меж, етичних рішень і взаємодії між усіма учасниками процесу.
Другий кейс стосувався теми вигорання та викликів у роботі колективу допомагаючих професій (зокрема юристів).
Супервізію провела Ірина Ратцке-Рибак (Україна-Німеччина) — психологиня, супервізорка, тренінг-аналітикиня, психотерапевтка пар і сімей.
Пані Ірина має понад 10 років клінічної практики, біля 30років терапевтичної, викладацько — тренерської та супервізорської. Ірина Вікторівна є членкинею міжнародних професійних об’єднань, таких як IAGP та EFPP, і активно ділиться своїм досвідом із колегами в Україні.
Супервізія — це простір професійної підтримки для фахівців і фахівчинь допомагаючих професій. Вона допомагає не лише розвивати навички, але й піклуватися про власне емоційне благополуччя, зменшувати ризики вигорання та підвищувати якість допомоги людям.
Дякуємо всім учасникам(-цям) за довіру, відкритість і професійну взаємопідтримку.
Зустріч відбулась 17 жовтня.
Активності програми здійснюються як на волонтерських засадах, так і за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, за що ми щиро дякуємо.
Попереду — завершальна, десята зустріч циклу та конференція, присвячена сучасним викликам, що стоять перед спеціалістами(-ками) допомагаючи професій та розвитку супервізійної підтримки в Україні.
Коментарі ()