Ділимось досвідом щодо судових трансляцій з литовськими колегами
НОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ВІДКРИТІ СЛУХАННЯ.
Авторка: Валерія Рибак,
директорка громадської організації «Вектор прав людини»
Стаття підготовлена для литовського видання Teise Pro
та опублікована за посиланням: https://bit.ly/2UNsilA
Якісна робота судової системи — запорука ефективного функціонування всієї державної системи органів влади. Але що робити, якщо судова система в країні в занедбаному стані? Які заходи може вжити громадянське суспільство?
Право на відкриті слухання — це можливість здійснення громадського контролю для зміцнення довіри до суду, забезпечення прозорості та належності судового процесу, запобігання потенційних зловживань в ході судового розгляду. Українське суспільство зробило крок далеко вперед, в порівнянні з базовим розумінням ст. 6 ЄКПЛ, коли це право розглядалося як можливість для публіки і для учасників справи особисто бути присутнім під час судового розгляду. Завдяки налагодженню успішної співпраці з органами судової влади правозахисна і адвокатська спільноти домоглися того, що сам суд здійснює трансляції відкритих судових слухань в резонансних, суспільно важливих судових справах на офіційні веб-сайти і You Tube канал.
У зв'язку з низкою політичних і соціальних потрясінь Україна переживає дуже важкі, трагічні події, одночасно отримавши нові можливості для трансформації. В даний час країна здійснює судову реформу. Рівень довіри у населення до судової влади залишається одним з найнижчих серед органів державної влади — 16% згідно з даними всеукраїнського опитування громадян «Результати другого всеукраїнського опитування населення України щодо довіри до судової влади, судової реформи та сприйняття корупції», проведеного в рамках проекту USAID « справедливе правосуддя »в 2018 році. Але цей показник істотно зріс, наприклад, в порівнянні з 2015 роком, коли він становив 5%.
Одна з причин, що призвела до такого негативного сприйняття судів — це закритість судової системи. Досить багато прикладів обмеження доступу на відкриті судові засідання для ЗМІ, судових моніторів, громадськості; обмеження проведення фіксації засідання, включаючи аудіо запис. У той же час представники судів практично нічого не повідомляли про їх роботі та розглянутих в них справах ні на інформаційних ресурсах суду, ні в коментарях для преси. Дуже яскраво такі порушення права на відкриті слухання проявилися під час подій Революції гідності, в 2013-2014 роках, і були зафіксовані в ході судових моніторингів. Також існує проблема, яка не вирішена в багатьох судах і понині, — це відсутність відповідних приміщень, де б були зали судових слухань з можливістю вміщати велику кількість людей. Особливо це актуально для резонансних, суспільно значущих судових процесів.
Традиційно найбільше висвітлюють судові процеси ЗМІ. Але коли з одного боку повної інформації не вистачає, вона представляється без позиції суду, а з іншого боку часто спостерігається нерозуміння судового процесу тими ж ЗМІ, це сприяє поширенню неправдивої інформації, домислів, формує негативне сприйняття суду, прокуратури і провокує обурення громадськості аж до протестів, зривів судових слухань.
У той же час, після Революції Гідності, в суспільстві був дуже високий запит на справедливе правосуддя. Почалися перші судові процеси щодо притягнення до відповідальності колишніх представників правоохоронних органів та інших органів влади. Ці процеси викликали сильний суспільний резонанс. Люди намагалися потрапити на відкриті слухання в залі суду і потребували постійної інформації про них.
Аналіз розгляду судових справ, пов'язаних з подіями Революції Переваги, показав неналежний рівень їх гласності поряд з доступністю. Наприклад, на судові слухання не могли потрапити в достатній кількості не тільки активісти, ЗМІ, а й самі учасники судового процесу, адже їх загальна кількість в одній із справ станом на 2015 рік перевищувала 220 осіб. У квітні того ж року на зустрічі з головою Ради суддів України, правозахисниками, адвокатами, мною, як представницею громадської організації і автором моніторингового звіту, було запропоновано організувати трансляції засідань у цій справі хоча б в сусідні приміщення суду, щоб збільшити кількість людей, зокрема журналістів, які могли б в режимі реального часу відслідковувати процес. Пропонується використовувати при цьому стаціонарні камери, які вже встановлені в судах для проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції під час судового провадження. В Україні законодавчо не передбачена можливість проводити виїзні судові засідання, при цьому чітко встановлені правила підсудності, тому варіант перенести розгляд справ з такою кількістю учасників до іншого суду або приміщення великих розмірів не розглядалося.
Як адвокати, так і представники судової влади підтримали цю ідею. В результаті спільної роботи засідання в цій справі почали транслювати не тільки в сусідній зал суду, а й спочатку в суд в іншому місті, де проживало найбільші кількість потерпілих, а потім в мережу You Tube.
Станом на березень 2019 року по всій Україні, крім двох областей і окупованих територій, вже почали використовувати трансляцію судових засідань технічними засобами суду, а це понад 1300 засідань в 190 справах різних видів судових процесів.
Показово, що велика кількість таких трансляцій було ініційовано самим судом.
Законодавство України передбачає, що трансляції можуть проводитися з дозволу суду. Вперше трансляції судових засідань технічними засобами судів були зафіксовані в 2016 році в спеціальному листі Державної судової адміністрація України головам судів першої, апеляційної інстанції та начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації. Лист передбачало, що така трансляція на офіційний канал You Tube судової влади України здійснюється під час розгляду справ, що викликають значний суспільний інтерес. Нововведенням 2017 року стало внесення в цивільний, господарський процесуальні кодекси і кодекс адміністративного судочинства положення про те, що якщо всі сторони справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, трансляція перебігу судового засідання в мережі Інтернет здійснюється в обов'язковому порядку.
Важливими особливостями описаних трансляцій є те, що засідання може одночасно переглядати необмежене коло людей. Все відео доступні для перегляду і після завершення трансляції. Це створює зручні умови для аналізу судових засідань як для представників судової системи, так і сторін у справах, ЗМІ, громадськості та інших зацікавлених осіб, наприклад, представників національних та міжнародних моніторингових груп, місій.
В ході обговорень даного механізму часто піднімаються різні питання, наприклад, допит свідків, коли за допомогою трансляції свідки обмінюються інформацією. Але чи тільки в трансляції справу? Зараз існує багато видів миттєвої передачі даних, починаючи з смс. В Україні не було зафіксовано жодної скарги, коли б трансляція негативно вплинула на розгляд справи. Також суддя_і в процесі повинен_ні постійно оцінювати необхідність і пропорційність застосування трансляцій. Замість заборони судових трансляції вихід можна знайти, зокрема, у зміні підходів до допиту свідків. А трансляції можуть приносити істотну користь судового процесу.
Таким чином, використання судових трансляцій створює умови для отримання наступних позитивних результатів як для суспільства, так і для судової системи: підвищення рівня доступності та відкритості судів; підвищення рівня довіри до судів і судової гілки влади в цілому; сприяння здійсненню судової реформи; зменшення ризиків порушень права на справедливий суд під час судових засідань; спрощення процесу підготовки до судових засідань для сторін в судових процесах, а значить, підвищення якості судового розгляду; зниження «градуса конфліктності» під час судових засідань; підвищення якості роботи медіа; часткове вирішення проблеми нестачі достатньої кількості місць для публіки в приміщеннях залів судових засідань; суд отримає докази своєї якісної роботи (при наявності такої), до яких можна апелювати як в комунікації з громадськістю, так і при здійсненні службових перевірок або розслідувань.
Вивчення практики використання трансляцій і судової практики з їх допомогою може бути корисно і іншим державам, в першу чергу, тим, що переживають певні трансформаційні процеси.
Права людини — це живий механізм, який, виходячи із закладених принципів, може трансформуватися і відгукуватися на сучасні проблеми і потреби. Держави, дотримуючись передбачений мінімум, можуть підвищувати планку в національному законодавстві та практиці для забезпечення прав громадян. Такі зміни важливі і можливі ще в більшій мірі, коли налагоджено конструктивну співпрацю між органами влади та громадянським суспільством.
Авторка: Валерія Рибак,
директорка громадської організації «Вектор прав людини»
Стаття підготовлена для литовського видання Teise Pro
та опублікована за посиланням: https://bit.ly/2UNsilA
Якісна робота судової системи — запорука ефективного функціонування всієї державної системи органів влади. Але що робити, якщо судова система в країні в занедбаному стані? Які заходи може вжити громадянське суспільство?
Право на відкриті слухання — це можливість здійснення громадського контролю для зміцнення довіри до суду, забезпечення прозорості та належності судового процесу, запобігання потенційних зловживань в ході судового розгляду. Українське суспільство зробило крок далеко вперед, в порівнянні з базовим розумінням ст. 6 ЄКПЛ, коли це право розглядалося як можливість для публіки і для учасників справи особисто бути присутнім під час судового розгляду. Завдяки налагодженню успішної співпраці з органами судової влади правозахисна і адвокатська спільноти домоглися того, що сам суд здійснює трансляції відкритих судових слухань в резонансних, суспільно важливих судових справах на офіційні веб-сайти і You Tube канал.
У зв'язку з низкою політичних і соціальних потрясінь Україна переживає дуже важкі, трагічні події, одночасно отримавши нові можливості для трансформації. В даний час країна здійснює судову реформу. Рівень довіри у населення до судової влади залишається одним з найнижчих серед органів державної влади — 16% згідно з даними всеукраїнського опитування громадян «Результати другого всеукраїнського опитування населення України щодо довіри до судової влади, судової реформи та сприйняття корупції», проведеного в рамках проекту USAID « справедливе правосуддя »в 2018 році. Але цей показник істотно зріс, наприклад, в порівнянні з 2015 роком, коли він становив 5%.
Одна з причин, що призвела до такого негативного сприйняття судів — це закритість судової системи. Досить багато прикладів обмеження доступу на відкриті судові засідання для ЗМІ, судових моніторів, громадськості; обмеження проведення фіксації засідання, включаючи аудіо запис. У той же час представники судів практично нічого не повідомляли про їх роботі та розглянутих в них справах ні на інформаційних ресурсах суду, ні в коментарях для преси. Дуже яскраво такі порушення права на відкриті слухання проявилися під час подій Революції гідності, в 2013-2014 роках, і були зафіксовані в ході судових моніторингів. Також існує проблема, яка не вирішена в багатьох судах і понині, — це відсутність відповідних приміщень, де б були зали судових слухань з можливістю вміщати велику кількість людей. Особливо це актуально для резонансних, суспільно значущих судових процесів.
Традиційно найбільше висвітлюють судові процеси ЗМІ. Але коли з одного боку повної інформації не вистачає, вона представляється без позиції суду, а з іншого боку часто спостерігається нерозуміння судового процесу тими ж ЗМІ, це сприяє поширенню неправдивої інформації, домислів, формує негативне сприйняття суду, прокуратури і провокує обурення громадськості аж до протестів, зривів судових слухань.
У той же час, після Революції Гідності, в суспільстві був дуже високий запит на справедливе правосуддя. Почалися перші судові процеси щодо притягнення до відповідальності колишніх представників правоохоронних органів та інших органів влади. Ці процеси викликали сильний суспільний резонанс. Люди намагалися потрапити на відкриті слухання в залі суду і потребували постійної інформації про них.
Аналіз розгляду судових справ, пов'язаних з подіями Революції Переваги, показав неналежний рівень їх гласності поряд з доступністю. Наприклад, на судові слухання не могли потрапити в достатній кількості не тільки активісти, ЗМІ, а й самі учасники судового процесу, адже їх загальна кількість в одній із справ станом на 2015 рік перевищувала 220 осіб. У квітні того ж року на зустрічі з головою Ради суддів України, правозахисниками, адвокатами, мною, як представницею громадської організації і автором моніторингового звіту, було запропоновано організувати трансляції засідань у цій справі хоча б в сусідні приміщення суду, щоб збільшити кількість людей, зокрема журналістів, які могли б в режимі реального часу відслідковувати процес. Пропонується використовувати при цьому стаціонарні камери, які вже встановлені в судах для проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції під час судового провадження. В Україні законодавчо не передбачена можливість проводити виїзні судові засідання, при цьому чітко встановлені правила підсудності, тому варіант перенести розгляд справ з такою кількістю учасників до іншого суду або приміщення великих розмірів не розглядалося.
Як адвокати, так і представники судової влади підтримали цю ідею. В результаті спільної роботи засідання в цій справі почали транслювати не тільки в сусідній зал суду, а й спочатку в суд в іншому місті, де проживало найбільші кількість потерпілих, а потім в мережу You Tube.
Станом на березень 2019 року по всій Україні, крім двох областей і окупованих територій, вже почали використовувати трансляцію судових засідань технічними засобами суду, а це понад 1300 засідань в 190 справах різних видів судових процесів.
Показово, що велика кількість таких трансляцій було ініційовано самим судом.
Законодавство України передбачає, що трансляції можуть проводитися з дозволу суду. Вперше трансляції судових засідань технічними засобами судів були зафіксовані в 2016 році в спеціальному листі Державної судової адміністрація України головам судів першої, апеляційної інстанції та начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації. Лист передбачало, що така трансляція на офіційний канал You Tube судової влади України здійснюється під час розгляду справ, що викликають значний суспільний інтерес. Нововведенням 2017 року стало внесення в цивільний, господарський процесуальні кодекси і кодекс адміністративного судочинства положення про те, що якщо всі сторони справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, трансляція перебігу судового засідання в мережі Інтернет здійснюється в обов'язковому порядку.
Важливими особливостями описаних трансляцій є те, що засідання може одночасно переглядати необмежене коло людей. Все відео доступні для перегляду і після завершення трансляції. Це створює зручні умови для аналізу судових засідань як для представників судової системи, так і сторін у справах, ЗМІ, громадськості та інших зацікавлених осіб, наприклад, представників національних та міжнародних моніторингових груп, місій.
В ході обговорень даного механізму часто піднімаються різні питання, наприклад, допит свідків, коли за допомогою трансляції свідки обмінюються інформацією. Але чи тільки в трансляції справу? Зараз існує багато видів миттєвої передачі даних, починаючи з смс. В Україні не було зафіксовано жодної скарги, коли б трансляція негативно вплинула на розгляд справи. Також суддя_і в процесі повинен_ні постійно оцінювати необхідність і пропорційність застосування трансляцій. Замість заборони судових трансляції вихід можна знайти, зокрема, у зміні підходів до допиту свідків. А трансляції можуть приносити істотну користь судового процесу.
Таким чином, використання судових трансляцій створює умови для отримання наступних позитивних результатів як для суспільства, так і для судової системи: підвищення рівня доступності та відкритості судів; підвищення рівня довіри до судів і судової гілки влади в цілому; сприяння здійсненню судової реформи; зменшення ризиків порушень права на справедливий суд під час судових засідань; спрощення процесу підготовки до судових засідань для сторін в судових процесах, а значить, підвищення якості судового розгляду; зниження «градуса конфліктності» під час судових засідань; підвищення якості роботи медіа; часткове вирішення проблеми нестачі достатньої кількості місць для публіки в приміщеннях залів судових засідань; суд отримає докази своєї якісної роботи (при наявності такої), до яких можна апелювати як в комунікації з громадськістю, так і при здійсненні службових перевірок або розслідувань.
Вивчення практики використання трансляцій і судової практики з їх допомогою може бути корисно і іншим державам, в першу чергу, тим, що переживають певні трансформаційні процеси.
Права людини — це живий механізм, який, виходячи із закладених принципів, може трансформуватися і відгукуватися на сучасні проблеми і потреби. Держави, дотримуючись передбачений мінімум, можуть підвищувати планку в національному законодавстві та практиці для забезпечення прав громадян. Такі зміни важливі і можливі ще в більшій мірі, коли налагоджено конструктивну співпрацю між органами влади та громадянським суспільством.
Коментарі ()