Цитати спікерів круглого столу «Відкриті, доступні, зрозумілі суди: як цього досягти?»
12 березня відбулася презентація двох всеукраїнських комплексних досліджень, проведених ГО «Вектор прав людини».
Були представлені результати всеукраїнських опитувань: співробітників (-ць) комунікаційних команд судів України «Прес-служби судів: погляд зсередини» та журналістів (-ок) щодо співпраці із судами «Суди та ЗМІ: досвід співпраці».
Спікери (-ки) та учасники (-ці) заходу обговорили такі питання:
«Суди та ЗМІ: досвід співпраці»: hrvector.org/zviti/19–03–11-mediacourts
«Прес-служби судів: погляд зсередини»: hrvector.org/zviti/19–02–26-press
Повне відео заходу: goo.gl/bNdU6
Програма заходу: goo.gl/tXt3KN
Відкрив захід керівник правового клубу PRAVOKATOR Віталій Охріменко: «Ми є невід’ємною частиною безоплатної правової допомоги, яка являє собою мережу з 550 точок доступу до системи БППД. У цій мережі є 1500 адвокатів, а також величезна кількість юристів, які надають правову допомогу. Ми побачили, що назріла реальна необхідність у створення таких майданчиків, куди б могли прийти журналісти, юристи, правозахисники, урядовці й поговорити про конкретні теми. У даному випадку, ми і проводимо одну із таких активностей, долучаючись до обговорення суспільно-важливої теми».
«Тепер переходимо до більш робочої частини нашої зустрічі. Ми умовно поділимо її на дві частини. Перша частина — презентація двох звітів. Після того можна буде задавати уточнюючі запитання. Але саме обговорення перенесемо на другу частину, де в нас є два експерта — від громадськості і від судів», — уточнила модераторка круглого столу Анастасія Розлуцька.
Продовжила презентацію одного зі звітів «Прес-служби судів: погляд зсередини» директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак:
«Я б хотіла сьогодні говорити правду. І закликаю всіх до відвертої розмови, завдяки чому ми матимемо змогу побачити позитиви, які, справді, існують. А також негативні моменти, що можуть бути точками росту. Досвід українських судів є багато в чому унікальним, особливо, що стосується розвитку комунікаційного напряму й це можна презентувати, як в Україні так і у світі
Розвиток комунікаційної діяльності судів розпочався у 2013 році. Тоді було вперше запроваджено посаду прес-секретаря суду. І з цього часу відбулось дуже багато змін і в законодавчій, і в практичній площинах. Але хочу наголосити, що багато позитивних змін відбулось саме тоді, коли працювали спільно суди, судові органи з громадянським суспільством».
Зокрема, пані Валерія відзначила, що опитування проходило в кінці 2018 року. У ньому взяли участь, як місцеві так і апеляційні суди — 153 представників (-ць) судів.
Звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини» складається з певних блоків, а саме:
«Впровадження окремої прес-служби судів апеляційної ланки та посади прес-секретаря в місцевих судах (без покладання обов’язків на інших представників) дозволить підвищити ефективність їх роботи. Через брак часу, невідповідність освіти, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу комунікація між судом та медіа не може відбуватися ефективно. Також важливо, щоби суди керувалися єдиними принципами та стандартами в здійсненні комунікаційної діяльності. Ми пропонуємо прийняти Типове положення про Прес-службу апеляційного суду, яке б регулювало основні питання діяльності. Презентацію Положення ми запланували на 27 березня 2019 року, запрошуємо всіх охочих до продуктивної дискусії.», — сказала Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», яка презентувала звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини».
«Майже 69 % опитаних журналістів (–ок) особисто висвітлюють судову тематику. Водночас із решти 31 % майже 85 % вказали, що хотіли б писати про судову систему загалом чи деякі судові процеси зокрема. Це свідчить про неабияку зацікавленість ЗМІ до цієї тематики. Тож, необхідно впроваджувати системні зміни в роботі комунікаційних команд судів, щоби задовільнити запит суспільства» — зазначив Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», який презентував звіт «Суди та ЗМІ: досвід співпраці».
В опитуванні взяли участь 105 журналістів (-ок) з усієї України.
«В українському суспільстві існує запит на серйозні теми: судова реформа, переслідування активістів та вирішення резонансних справ. Аналізуючи анкети, ми побачили, що журналісти вбачають потребу суспільства в історіях про справедливе судочинство. І це так. Люди хочуть читати, що справедливість торжествує» — підкреслив Назарій Боярський.
Презентуючи очікування журналістів (-ок) від роботи прес-служб судів, Назарій Боярський згрупував їх у чотири блоки – інформування, просвітництво, «розвіртуалізація» та посередництво. «Журналісти очікують, що прес-служба суду буде оперативно повідомляти про зміни в розкладі, судові рішення та іншу важливу інформацію за допомогою соцмереж та сайту. Окрім цього, ЗМІ чекають, що прес-служба буде виконувати посередницькі функції в спілкуванні із судом. Також існує запит на очні зустрічі із суддями та прес-службами зокрема».
Комунікацію між судом та медіа варто розглядати у двох площинах. ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів — коли можна оперативно отримати коментар чи роз’яснення по справі. У свою чергу, суди, часто через завантаженість, не мають достатніх ресурсів це забезпечити.
Продовжила дискусію Ольга Решетилова, журналістка, представниця ГО «Медійна ініціатива за права людини»: «За останні роки в Україні справді почала розвиватися судова журналістика, яка вміє зробити судовий процес цікавим для користувача. Також з’явилося багато чудових журналістів, які дають дуже хороші матеріали, що не лише корисно, а й цікаво читати. Це має особливе значення, оскільки історія України сьогодні пишеться в судах і важливо правильно це зафіксувати».
«Розпочалася ця вся діяльність із того, що керівництво суду організовували різні зустрічі із журналістами, круглі столи й запитували, що потрібно журналістам від нас. У результаті цього ми вийшли на певну співпрацю. Дуже допомагає, що в прес-службі працюють журналісти. Хмельницький — місто відносно маленьке. Фактично прес-служба особисто знайома із тими, хто вже давно працює в журналістиці. Тобто пряма комунікація проблем не викликає», — розповіла референтка Хмельницького апеляційного суду Юлія Салдан.
«Свою просвітницьку діяльність ми розпочали з проекту «Зрозуміле правосуддя». Проект існує майже півтори років. За цей час ми провели десятки заходів — дні відкритих дверей, ігрові судові засідання та інші заходи. Цільовою аудиторією проекту є учні та студенти. Власними силами ми підготували два відеоролики про роботу суду. Перший — загальний, презентаційний; другий — про один день роботи судді, де ми розповіли, що представляє із себе наш апеляційний суд та нашу специфіку. Такі заходи підвищують розуміння ролі суддів та судів у суспільстві», — додала Юлія Салдан.
«Ми функціонуємо як обласний медіацентр — співпрацюємо з районними судами і обмінюємося з нмим інформацією. Вони нам повідомляють про цікаві справи. Ми знімаємо сюжети із залів і щодня публікуємо новини на сайті. Новини публікуємо у стилі новинної журналістики. Ми побачили, що це ефективно, оскільки багато інтренет-змі просто передруковують матеріал, що дозволяє забазпечити неспотрворення інформація», — пояснила Юлія Салдан.
Круглий стіл завершився плідною дискусію між учасниками заходу.
До дискусії долучилися Ольга Какауліна, представниця прес-служби органів суддівського самоврядування, речниця Вищої кваліфікаційної комісії суддів Світлана Максимова, представники (-ці) прес-служб судів, журналісти (-ки), правозахисники (-ці), правники (-ці) та всі зацікавлені в темі.
Дякуємо модераторці Анастасії Розлуцькій та усі учасникам зоходу за конструктивний діалог!
Були представлені результати всеукраїнських опитувань: співробітників (-ць) комунікаційних команд судів України «Прес-служби судів: погляд зсередини» та журналістів (-ок) щодо співпраці із судами «Суди та ЗМІ: досвід співпраці».
Спікери (-ки) та учасники (-ці) заходу обговорили такі питання:
- труднощі, з якими зіштовхуються журналісти (-ки) у комунікації із судами;
- відкритість комунікаційної команди судівта прес-служб зокрема: що для цього потрібно;
- нормативне регулювання прес-служб судів;
- доступний та зрозумілий суд як результат взаємодії медіа та комунікаційної команди суду.
«Суди та ЗМІ: досвід співпраці»: hrvector.org/zviti/19–03–11-mediacourts
«Прес-служби судів: погляд зсередини»: hrvector.org/zviti/19–02–26-press
Повне відео заходу: goo.gl/bNdU6
Програма заходу: goo.gl/tXt3KN
Відкрив захід керівник правового клубу PRAVOKATOR Віталій Охріменко: «Ми є невід’ємною частиною безоплатної правової допомоги, яка являє собою мережу з 550 точок доступу до системи БППД. У цій мережі є 1500 адвокатів, а також величезна кількість юристів, які надають правову допомогу. Ми побачили, що назріла реальна необхідність у створення таких майданчиків, куди б могли прийти журналісти, юристи, правозахисники, урядовці й поговорити про конкретні теми. У даному випадку, ми і проводимо одну із таких активностей, долучаючись до обговорення суспільно-важливої теми».
«Тепер переходимо до більш робочої частини нашої зустрічі. Ми умовно поділимо її на дві частини. Перша частина — презентація двох звітів. Після того можна буде задавати уточнюючі запитання. Але саме обговорення перенесемо на другу частину, де в нас є два експерта — від громадськості і від судів», — уточнила модераторка круглого столу Анастасія Розлуцька.
Продовжила презентацію одного зі звітів «Прес-служби судів: погляд зсередини» директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак:
«Я б хотіла сьогодні говорити правду. І закликаю всіх до відвертої розмови, завдяки чому ми матимемо змогу побачити позитиви, які, справді, існують. А також негативні моменти, що можуть бути точками росту. Досвід українських судів є багато в чому унікальним, особливо, що стосується розвитку комунікаційного напряму й це можна презентувати, як в Україні так і у світі
Розвиток комунікаційної діяльності судів розпочався у 2013 році. Тоді було вперше запроваджено посаду прес-секретаря суду. І з цього часу відбулось дуже багато змін і в законодавчій, і в практичній площинах. Але хочу наголосити, що багато позитивних змін відбулось саме тоді, коли працювали спільно суди, судові органи з громадянським суспільством».
Зокрема, пані Валерія відзначила, що опитування проходило в кінці 2018 року. У ньому взяли участь, як місцеві так і апеляційні суди — 153 представників (-ць) судів.
Звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини» складається з певних блоків, а саме:
- щодо Положення про прес-службу судів;
- щодо комікаційної стратегії судів;
- щодо оцінки самоефективності роботи прес-служб судів;
- щодо проблем і труднощів комунікаційних команд судів;
- щодо наявності чи відсутності посади судді-спікера;
- щодо створення відокремлених прес-служб судів;
- щодо кваліфікаційних вимог співробітників та співробітниць прес-служб судів;
- щодо вдосконалення роботи прес-служб судів;
- рекомендації.
«Впровадження окремої прес-служби судів апеляційної ланки та посади прес-секретаря в місцевих судах (без покладання обов’язків на інших представників) дозволить підвищити ефективність їх роботи. Через брак часу, невідповідність освіти, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу комунікація між судом та медіа не може відбуватися ефективно. Також важливо, щоби суди керувалися єдиними принципами та стандартами в здійсненні комунікаційної діяльності. Ми пропонуємо прийняти Типове положення про Прес-службу апеляційного суду, яке б регулювало основні питання діяльності. Презентацію Положення ми запланували на 27 березня 2019 року, запрошуємо всіх охочих до продуктивної дискусії.», — сказала Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», яка презентувала звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини».
«Майже 69 % опитаних журналістів (–ок) особисто висвітлюють судову тематику. Водночас із решти 31 % майже 85 % вказали, що хотіли б писати про судову систему загалом чи деякі судові процеси зокрема. Це свідчить про неабияку зацікавленість ЗМІ до цієї тематики. Тож, необхідно впроваджувати системні зміни в роботі комунікаційних команд судів, щоби задовільнити запит суспільства» — зазначив Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», який презентував звіт «Суди та ЗМІ: досвід співпраці».
В опитуванні взяли участь 105 журналістів (-ок) з усієї України.
«В українському суспільстві існує запит на серйозні теми: судова реформа, переслідування активістів та вирішення резонансних справ. Аналізуючи анкети, ми побачили, що журналісти вбачають потребу суспільства в історіях про справедливе судочинство. І це так. Люди хочуть читати, що справедливість торжествує» — підкреслив Назарій Боярський.
Презентуючи очікування журналістів (-ок) від роботи прес-служб судів, Назарій Боярський згрупував їх у чотири блоки – інформування, просвітництво, «розвіртуалізація» та посередництво. «Журналісти очікують, що прес-служба суду буде оперативно повідомляти про зміни в розкладі, судові рішення та іншу важливу інформацію за допомогою соцмереж та сайту. Окрім цього, ЗМІ чекають, що прес-служба буде виконувати посередницькі функції в спілкуванні із судом. Також існує запит на очні зустрічі із суддями та прес-службами зокрема».
Комунікацію між судом та медіа варто розглядати у двох площинах. ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів — коли можна оперативно отримати коментар чи роз’яснення по справі. У свою чергу, суди, часто через завантаженість, не мають достатніх ресурсів це забезпечити.
Продовжила дискусію Ольга Решетилова, журналістка, представниця ГО «Медійна ініціатива за права людини»: «За останні роки в Україні справді почала розвиватися судова журналістика, яка вміє зробити судовий процес цікавим для користувача. Також з’явилося багато чудових журналістів, які дають дуже хороші матеріали, що не лише корисно, а й цікаво читати. Це має особливе значення, оскільки історія України сьогодні пишеться в судах і важливо правильно це зафіксувати».
«Розпочалася ця вся діяльність із того, що керівництво суду організовували різні зустрічі із журналістами, круглі столи й запитували, що потрібно журналістам від нас. У результаті цього ми вийшли на певну співпрацю. Дуже допомагає, що в прес-службі працюють журналісти. Хмельницький — місто відносно маленьке. Фактично прес-служба особисто знайома із тими, хто вже давно працює в журналістиці. Тобто пряма комунікація проблем не викликає», — розповіла референтка Хмельницького апеляційного суду Юлія Салдан.
«Свою просвітницьку діяльність ми розпочали з проекту «Зрозуміле правосуддя». Проект існує майже півтори років. За цей час ми провели десятки заходів — дні відкритих дверей, ігрові судові засідання та інші заходи. Цільовою аудиторією проекту є учні та студенти. Власними силами ми підготували два відеоролики про роботу суду. Перший — загальний, презентаційний; другий — про один день роботи судді, де ми розповіли, що представляє із себе наш апеляційний суд та нашу специфіку. Такі заходи підвищують розуміння ролі суддів та судів у суспільстві», — додала Юлія Салдан.
«Ми функціонуємо як обласний медіацентр — співпрацюємо з районними судами і обмінюємося з нмим інформацією. Вони нам повідомляють про цікаві справи. Ми знімаємо сюжети із залів і щодня публікуємо новини на сайті. Новини публікуємо у стилі новинної журналістики. Ми побачили, що це ефективно, оскільки багато інтренет-змі просто передруковують матеріал, що дозволяє забазпечити неспотрворення інформація», — пояснила Юлія Салдан.
Круглий стіл завершився плідною дискусію між учасниками заходу.
До дискусії долучилися Ольга Какауліна, представниця прес-служби органів суддівського самоврядування, речниця Вищої кваліфікаційної комісії суддів Світлана Максимова, представники (-ці) прес-служб судів, журналісти (-ки), правозахисники (-ці), правники (-ці) та всі зацікавлені в темі.
Дякуємо модераторці Анастасії Розлуцькій та усі учасникам зоходу за конструктивний діалог!
Коментарі ()