Презентовано думку більш ніж 250 співробітників судів та журналістів про розвиток прес-служб судів в Україні
12 березня відбувся круглий стіл «Відкриті, доступні, зрозумілі суди: як цього досягти?». Під час круглого столу було презентовано всеукраїнські дослідження стану розвитку комунікаційних команд судів очима ЗМІ та самими співробітниками судів. Дослідження провела ГО «Вектор прав людини». У презентації звітів взяли участь журналісти (-ки), правозахисники (-ці), представники (-ці) українських та міжнародних громадських організацій, комунікаційних команд судів, Ради суддів України, Національної школи суддів України, судді.
В опитуванні щодо співпраці із судами взяли участь 105 журналістів (-ок) з усієї України. До опитування співробітників (-ць) комунікаційних команд судів долучилося 153 представники (-ці).
«Майже 69 % опитаних журналістів (–ок) особисто висвітлюють судову тематику. Водночас з решти 31 % майже 85 % вказали, що хотіли б писати про судову систему загалом чи деякі судові процеси зокрема. Це свідчить про неабияку зацікавленість ЗМІ до цієї тематики. Тож, необхідно впроваджувати системні зміни у роботі комунікаційних команд судів, щоб задовільнити запит суспільства» — зазначив Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», який презентував звіт «Суди та ЗМІ: досвід співпраці». Комунікацію між судом та медіа варто розглядати у двох площинах. ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів — коли можна оперативно отримати коментар чи роз’яснення по справі. У свою чергу, суди, часто через завантаженість, не мають достатніх ресурсів це забезпечити.
«Впровадження окремої прес-служби судів апеляційної ланки та посади прес-секретаря в місцевих судах (без покладання обов’язків на інших представників) дозволить підвищити ефективність їх роботи. Через брак часу, невідповідність освіти, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу комунікація між судом та медіа не може відбуватися ефективно. Також важливо, щоб суди керувалися єдиними принципами та стандартами у здійсненні комунікаційної діяльності. Ми пропонуємо прийняти Типове положення про Прес-службу апеляційного суду, яке б регулювало основні питання діяльності. Презентацію Положення ми запланували на 27 березня 2019 року, запрошуємо всіх охочих до продуктивної дискусії.», — сказала Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», яка презентувала звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини».
Подати заявку на згадану презентацію можна за посиланням goo.gl/5YUTT2 до 26 березня. Захід відбудеться в Києві.
З повним текстом досліджень ви можете ознайомитися за посиланнями:
Суди та ЗМІ: досвід співпраці — hrvector.org/zviti/19-03-11-mediacourts
Прес-служби судів: погляд зсередини — hrvector.org/zviti/19-02-26-press
Інфографіка для ілюстрації звіту «Прес-служби судів: погляд зсередини» — goo.gl/bdy8R4
Дослідження організовано ГО «Вектор прав людини» в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства в забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу, а також проекту «Відкритість судів для ЗМІ та громадськості як запорука верховенства права» за підтримки програми МАТРА (Посольство Королівства Нідерландів в Україні). Думки, висловлені експертами ГО «Вектор прав людини», жодною мірою не відображають офіційної позиції донорів.
Дослідження проводилися спільно з ГО «Центр інформації про права людини» та ГО «Медійна ініціатива за права людини»
Програма заходу
В опитуванні щодо співпраці із судами взяли участь 105 журналістів (-ок) з усієї України. До опитування співробітників (-ць) комунікаційних команд судів долучилося 153 представники (-ці).
«Майже 69 % опитаних журналістів (–ок) особисто висвітлюють судову тематику. Водночас з решти 31 % майже 85 % вказали, що хотіли б писати про судову систему загалом чи деякі судові процеси зокрема. Це свідчить про неабияку зацікавленість ЗМІ до цієї тематики. Тож, необхідно впроваджувати системні зміни у роботі комунікаційних команд судів, щоб задовільнити запит суспільства» — зазначив Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», який презентував звіт «Суди та ЗМІ: досвід співпраці». Комунікацію між судом та медіа варто розглядати у двох площинах. ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів — коли можна оперативно отримати коментар чи роз’яснення по справі. У свою чергу, суди, часто через завантаженість, не мають достатніх ресурсів це забезпечити.
«Впровадження окремої прес-служби судів апеляційної ланки та посади прес-секретаря в місцевих судах (без покладання обов’язків на інших представників) дозволить підвищити ефективність їх роботи. Через брак часу, невідповідність освіти, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу комунікація між судом та медіа не може відбуватися ефективно. Також важливо, щоб суди керувалися єдиними принципами та стандартами у здійсненні комунікаційної діяльності. Ми пропонуємо прийняти Типове положення про Прес-службу апеляційного суду, яке б регулювало основні питання діяльності. Презентацію Положення ми запланували на 27 березня 2019 року, запрошуємо всіх охочих до продуктивної дискусії.», — сказала Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», яка презентувала звіт «Прес-служби судів: погляд зсередини».
Подати заявку на згадану презентацію можна за посиланням goo.gl/5YUTT2 до 26 березня. Захід відбудеться в Києві.
З повним текстом досліджень ви можете ознайомитися за посиланнями:
Суди та ЗМІ: досвід співпраці — hrvector.org/zviti/19-03-11-mediacourts
Прес-служби судів: погляд зсередини — hrvector.org/zviti/19-02-26-press
Інфографіка для ілюстрації звіту «Прес-служби судів: погляд зсередини» — goo.gl/bdy8R4
Дослідження організовано ГО «Вектор прав людини» в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства в забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу, а також проекту «Відкритість судів для ЗМІ та громадськості як запорука верховенства права» за підтримки програми МАТРА (Посольство Королівства Нідерландів в Україні). Думки, висловлені експертами ГО «Вектор прав людини», жодною мірою не відображають офіційної позиції донорів.
Дослідження проводилися спільно з ГО «Центр інформації про права людини» та ГО «Медійна ініціатива за права людини»
Програма заходу
Коментарі ()