COVID-19 – не причина для порушення принципу відкритості судового розгляду
Громадськість закликає Верховний Суд, Вищу раду правосуддя та Раду суддів України забезпечити реалізацію конституційної засади гласності судочинства
17 березня Рада суддів України, а пізніше і Вища рада правосуддя для запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 рекомендували обмежити допуск до судових засідань осіб, які не є учасниками цих засідань, і за можливості проводити судові засідання за допомогою відеоконференції.
Багато судів, реагуючи на ці рекомендації, зачинили свої двері для відвідувачів, які не є учасниками справ. Фактично суди проводять судові засідання в закритому режимі, не допускаючи представників громадськості, ЗМІ. Лише деякі суди, як Вищий антикорупційний суд і судді окремих інших судів, організовують трансляцію судових засідань, дотримуючись принципу гласності судового процесу. Проте ця практика не є повсюдною.
Окремі судові засідання суди проводять у режимі відеоконференції. Трансляція цих засідань згідно з вимогами процесуальних кодексів є обов’язковою, але в більшості випадків ця вимога не дотримується.
Практика ігнорування судами конституційної засади гласності судочинства (п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції) підриває легітимність судової влади. Європейський суд з прав людини неодноразово констатував порушення Україною принципу відкритості судового процесу (Лучанінова проти України, Шагін проти України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що “публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності” (див. п. 56 рішення ЄСПЛ у справі “Шагін проти України”).
Сьогодні в Україні спостерігаються масові порушення засади гласності судового процесу. Обмежувальні заходи внаслідок карантину не можуть бути виправданням для цього, адже наявні в судах засоби цілком дозволяють організувати трансляцію судових засідань на Youtube-каналах чи Facebook-сторінках судів.
Так само Вища рада правосуддя та її дисциплінарні палати повинні проводити свої засідання відкрито (ч. 1 ст. 30 Закону “Про Вищу раду правосуддя”). Однак після карантину, зачинивши двері для відвідувачів, Вища рада правосуддя та її дисциплінарні палати не провели жодного засідання у відкритий спосіб, хоча зала засідань обладнана засобами трансляції.
У разі недотримання цих вимог стирається різниця між судовою та виконавчою гілками державної влади. Судова влада, яка цінує свою незалежність, не повинна допускати цього.
Закликаємо суди та Вищу раду правосуддя з повагою ставитися до принципу гласності (відкритості) та гарантувати прозорість і відкритість своєї діяльності, зокрема проводити трансляцію своїх засідань онлайн.
Коаліція “Реанімаційний Пакет Реформ”
Центр політико-правових реформ
Громадська організація “Відкрита Україна”
Проект “Відкритий Суд”
Громадська організація “Вектор прав людини”
Центр громадянських свобод
Члени Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN:
Фонд місцевої демократії
Одеський інститут соціальних технологій
Дніпровський центр соціальних досліджень
Центр досліджень місцевого самоврядування
Регіональний громадський благодійний фонд “Право і Демократія”
17 березня Рада суддів України, а пізніше і Вища рада правосуддя для запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 рекомендували обмежити допуск до судових засідань осіб, які не є учасниками цих засідань, і за можливості проводити судові засідання за допомогою відеоконференції.
Багато судів, реагуючи на ці рекомендації, зачинили свої двері для відвідувачів, які не є учасниками справ. Фактично суди проводять судові засідання в закритому режимі, не допускаючи представників громадськості, ЗМІ. Лише деякі суди, як Вищий антикорупційний суд і судді окремих інших судів, організовують трансляцію судових засідань, дотримуючись принципу гласності судового процесу. Проте ця практика не є повсюдною.
Окремі судові засідання суди проводять у режимі відеоконференції. Трансляція цих засідань згідно з вимогами процесуальних кодексів є обов’язковою, але в більшості випадків ця вимога не дотримується.
Практика ігнорування судами конституційної засади гласності судочинства (п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції) підриває легітимність судової влади. Європейський суд з прав людини неодноразово констатував порушення Україною принципу відкритості судового процесу (Лучанінова проти України, Шагін проти України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що “публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності” (див. п. 56 рішення ЄСПЛ у справі “Шагін проти України”).
Сьогодні в Україні спостерігаються масові порушення засади гласності судового процесу. Обмежувальні заходи внаслідок карантину не можуть бути виправданням для цього, адже наявні в судах засоби цілком дозволяють організувати трансляцію судових засідань на Youtube-каналах чи Facebook-сторінках судів.
Так само Вища рада правосуддя та її дисциплінарні палати повинні проводити свої засідання відкрито (ч. 1 ст. 30 Закону “Про Вищу раду правосуддя”). Однак після карантину, зачинивши двері для відвідувачів, Вища рада правосуддя та її дисциплінарні палати не провели жодного засідання у відкритий спосіб, хоча зала засідань обладнана засобами трансляції.
У разі недотримання цих вимог стирається різниця між судовою та виконавчою гілками державної влади. Судова влада, яка цінує свою незалежність, не повинна допускати цього.
Закликаємо суди та Вищу раду правосуддя з повагою ставитися до принципу гласності (відкритості) та гарантувати прозорість і відкритість своєї діяльності, зокрема проводити трансляцію своїх засідань онлайн.
Коаліція “Реанімаційний Пакет Реформ”
Центр політико-правових реформ
Громадська організація “Відкрита Україна”
Проект “Відкритий Суд”
Громадська організація “Вектор прав людини”
Центр громадянських свобод
Члени Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN:
Фонд місцевої демократії
Одеський інститут соціальних технологій
Дніпровський центр соціальних досліджень
Центр досліджень місцевого самоврядування
Регіональний громадський благодійний фонд “Право і Демократія”
Коментарі ()