ВІдбувся онлайн-захід “Судові процеси щодо війни: як зацікавити медіа?
“Медіа приречені на висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом, якщо вони не бажають бути дзеркалом, яке задовольняється реагуванням на споживчий запит, але хочуть бути тими, хто формує суспільну думку і площину для критичного мислення”, — таку тезу висловив експерт та аналітик Сергій Буров під час онлайн-обговорення “Судові процеси щодо війни: як зацікавити медіа?”.
Дискусія відбулася 10 лютого за мотивами аналітичного дослідження “Право на правду. Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні”.
Ми виписали для вас головні тези дискусії, але повністю подивитися запис обговорення можна за посиланням cutt.ly/mkUJwuV
Сергій Буров назвав декілька груп проблем, з якими зустрічаються журналісти під час висвітлення судів, пов’язаних зі збройним конфліктом, серед яких:
відсутність будь-якої статистичної або систематизованої інформації від правоохоронців щодо справ у злочинах, вчинених в умовах війни,
неможливість своєчасного доступу до інформації про судові процеси (інформація про судовий процес не публікується або невчасно публікується на сайті суду, згідно з дослідженням у 30% випадків у приміщенні суду не було інформації про судові засідання).
проблема забезпечення публічності та доступу до самих залів суду.
тихе та незрозуміле проголошення рішення у судах;
дотримання принципів презумпції невинуватості, наприклад, тоді, коли підозрюваний заводять до зали суду в кайданках або пресслужби часто публікують інформацію, яка вже заздалегідь робить людину злочинцем.
Перша заступниця Представника Президента в АР Крим Дар’я Сверидова наголосила, що висвітлення судових процесів щодо війни потребує фахової судової журналістики, окремих знань від журналістів, бо в цій ситуації вони виступають перекладачами зі складної юридичної мови на людську.
“Це дуже важливо у контексті донесення до суспільства того, що відбувається у процесі. Про те, як здійснюється судочинство і що правосуддя здійснюється загалом. Це дуже важливо у контексті загального відчуття справедливості у людей. Такі гарні слов, як право знати правду про події збройного конфлікту, про невідворотність покарання за найтяжчі злочини — це про те, що справедливість відбувається”, — пояснила Свиридова.
Блогерка та телеведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва вважає, що потрібно висвітлювати таку інформацію, у суспільстві є попит. І також її можна ефективно поширювати за допомогою нових каналів комунікації, наприклад, за допомогою блогінгу в Youtube. Водночас для висвітлення такої теми можна знайти підхід, щоб аудиторії було цікаво.
“Перше, що треба зробити — знайти історію. Без історії це не спрацює. Це може бути нікому невідома людина, невідома подія, але якщо там є історія і емоція, то це можна «продати», незалежно від платформи”, — вважає блогерка.
Генеральний продюсер інформаційного мовлення НСТУ Федір Скрипник висловив думку, що журналістам для висвітлення судових процесів потрібно мати великий ресурс, але наголосив також на важливості комунікації з боку судів та правоохоронців. На думку Федора, навіть елементарні розсилки від судів та прокуратура раз на тиждень з інформацією про справи будуть величезною допомогою медійникам. А також Федір погоджується з тим, що підготовка багатьох журналістів часто не дозволяє якісно висвітлювати складні судові процеси.
Журналістка журналу “Фокус” та координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко згадала про важливість досліджувати так звані судові процеси на окупованих територіях, розуміти, яким чином та сторона розцінює дії громадян України. А також звернула увагу на проблему безпеки журналістів та журналісток, які глибоко вивчають справи, пов’язані зі збройним конфліктом. Як приклад, вона навела свою історію, коли, висвітлюючи резонансний процес над полковником ЗСУ Іваном Без’язиковим, зустрілася з переслідуваннями — за нею стежили невідомі, а замок її вхідних дверей залили клеєм.
Також під час дискусії зачепили тему наперед визначеної думки громадськості, яка може бути тягарем під час висвітлення засідання. У контексті цього згадали також проблематику висвітлення судових процесів над українськими військовослужбовцями або, нагадала Тетяна Катриченко, показовою є справа Івана Бубенчика, майданівця, який зізнався, що особисто стріляв у правоохоронців під час подій Революції Гідності.
Нагадаємо, що захід проводився ГО "Вектор прав людини" та Медійною ініціативою за права людини у рамках проєкту “Збройний конфлікт в Україні: комунікація заради справедливості”, що реалізується у межах спільного конкурсу програми «Права людини і правосуддя» Міжнародний фонд «Відродження»та проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Дискусія відбулася 10 лютого за мотивами аналітичного дослідження “Право на правду. Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні”.
Ми виписали для вас головні тези дискусії, але повністю подивитися запис обговорення можна за посиланням cutt.ly/mkUJwuV
Сергій Буров назвав декілька груп проблем, з якими зустрічаються журналісти під час висвітлення судів, пов’язаних зі збройним конфліктом, серед яких:
відсутність будь-якої статистичної або систематизованої інформації від правоохоронців щодо справ у злочинах, вчинених в умовах війни,
неможливість своєчасного доступу до інформації про судові процеси (інформація про судовий процес не публікується або невчасно публікується на сайті суду, згідно з дослідженням у 30% випадків у приміщенні суду не було інформації про судові засідання).
проблема забезпечення публічності та доступу до самих залів суду.
тихе та незрозуміле проголошення рішення у судах;
дотримання принципів презумпції невинуватості, наприклад, тоді, коли підозрюваний заводять до зали суду в кайданках або пресслужби часто публікують інформацію, яка вже заздалегідь робить людину злочинцем.
Перша заступниця Представника Президента в АР Крим Дар’я Сверидова наголосила, що висвітлення судових процесів щодо війни потребує фахової судової журналістики, окремих знань від журналістів, бо в цій ситуації вони виступають перекладачами зі складної юридичної мови на людську.
“Це дуже важливо у контексті донесення до суспільства того, що відбувається у процесі. Про те, як здійснюється судочинство і що правосуддя здійснюється загалом. Це дуже важливо у контексті загального відчуття справедливості у людей. Такі гарні слов, як право знати правду про події збройного конфлікту, про невідворотність покарання за найтяжчі злочини — це про те, що справедливість відбувається”, — пояснила Свиридова.
Блогерка та телеведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва вважає, що потрібно висвітлювати таку інформацію, у суспільстві є попит. І також її можна ефективно поширювати за допомогою нових каналів комунікації, наприклад, за допомогою блогінгу в Youtube. Водночас для висвітлення такої теми можна знайти підхід, щоб аудиторії було цікаво.
“Перше, що треба зробити — знайти історію. Без історії це не спрацює. Це може бути нікому невідома людина, невідома подія, але якщо там є історія і емоція, то це можна «продати», незалежно від платформи”, — вважає блогерка.
Генеральний продюсер інформаційного мовлення НСТУ Федір Скрипник висловив думку, що журналістам для висвітлення судових процесів потрібно мати великий ресурс, але наголосив також на важливості комунікації з боку судів та правоохоронців. На думку Федора, навіть елементарні розсилки від судів та прокуратура раз на тиждень з інформацією про справи будуть величезною допомогою медійникам. А також Федір погоджується з тим, що підготовка багатьох журналістів часто не дозволяє якісно висвітлювати складні судові процеси.
Журналістка журналу “Фокус” та координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко згадала про важливість досліджувати так звані судові процеси на окупованих територіях, розуміти, яким чином та сторона розцінює дії громадян України. А також звернула увагу на проблему безпеки журналістів та журналісток, які глибоко вивчають справи, пов’язані зі збройним конфліктом. Як приклад, вона навела свою історію, коли, висвітлюючи резонансний процес над полковником ЗСУ Іваном Без’язиковим, зустрілася з переслідуваннями — за нею стежили невідомі, а замок її вхідних дверей залили клеєм.
Також під час дискусії зачепили тему наперед визначеної думки громадськості, яка може бути тягарем під час висвітлення засідання. У контексті цього згадали також проблематику висвітлення судових процесів над українськими військовослужбовцями або, нагадала Тетяна Катриченко, показовою є справа Івана Бубенчика, майданівця, який зізнався, що особисто стріляв у правоохоронців під час подій Революції Гідності.
Нагадаємо, що захід проводився ГО "Вектор прав людини" та Медійною ініціативою за права людини у рамках проєкту “Збройний конфлікт в Україні: комунікація заради справедливості”, що реалізується у межах спільного конкурсу програми «Права людини і правосуддя» Міжнародний фонд «Відродження»та проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Коментарі ()