Цитати спікерів круглого столу «Транслювання судових засідань та їх коментування як інструменти захисту права на справедливий суд та освіти для правників».

Транслювання  судових засідань технічними засобами судів та їх коментування об’єднують представників органів судової влади, правників, громадських діячів, освітян, журналістів для захисту права на справедливий суд та підготовки майбутнього покоління юристів.


Спікери та спікери, учасники заходу обговорили такі питання:


  • розвиток права на відкриті судові слухання в сучасних умовах;
  • практику застосування механізмів трансляцій судових засідань технічними засобами судів у судових процесах;
  • досвід судового коментування;
  • методологію проведення практичних занять у ВНЗ з використанням відео даних трансляцій судових засідань.

На круглому столі представлені публікації:


«Використання судових трансляцій під час навчання права: методичні рекомендації»: hrvector.org/publikacziyi/18-06-11-courttransl-learn-hrv


«Транслювання судових засідань технічними засобами судів та їх коментування у рамках проекту «Суд людською мовою» як ефективні механізми захисту права на справедливий суд»: hrvector.org/publikacziyi/18-06-11-translaweffect


Повне відео заходу: www.youtube.com/watch?v=taKYVDJgsmo&feature=youtu.be


Програма заходу: hrvector.org/podiyi/18-05-02-conference


«Важливим завданням заходу є узагальнення досвіду транслювання судових засідань та окреслити ті напрями, по яких ми з вами зможемо співпрацювати як судова влада, як адвокатська спільнота, як люди, які займаються формальною та неформальною освітою правників та громадянське суспільство найближчим часом» - запросила до плідної роботи під час круглого столу модератор заходу Олександра Делеменчук, член Правління ГО «Вектор прав людини», програмна радниця Центру участі та розвитку (Грузія), експертка Мережі меншин регіону Східного Сусідства, засновниця проекту Tbilisi Shelter City (Грузія). 



На фото: Олександра Делеменчук, Валерія Рибак, Сергій Гончаренко, Валентина Мудрік.


У своїй вітальній промові Сергій Гончаренко, адвокат, кандидат юридичних наук, професор, завідувач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України, Заслужений юрист України наголосив на тому, що одним з найбільших викликів політичної, правової, судової систем — це розвиток і піднесення довіри: «Один американський суддя сказав, що в будь-якому соціумі є на рівні підсвідомості «вони» і  «ми». У Сполучених Штатах Америки судова система – це «ми», в нас, в Україні, на жаль, судова система – це «вони». І довіра до суду, як психологічне явище, виникає не на рівні розуміння, а на підсвідомості. Якщо ми бачимо судові процеси, якщо ми розуміємо, що відбувається в суді, це якраз і є той інструмент, який підсвідомо, краплина, по краплині, підносить нашу довіру через розуміння і підсвідоме включення себе у той процес, що відбувається в залі суду. І та практика, що розвивається ГО «Вектор прав людини» і проект «Суд людською мовою» є дуже важливою.»


Валентина Мудрік, Радник з питань роботи з громадянським суспільством Програми USAID «Нове правосуддя» закликала усіх учасників круглого столу ділитися власним досвідом для того щоб, дійсно можна було віднайти спільні точки дотику для співпраці та покращення поточної практики.


ТРАНСЛЮВАННЯ  СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ СУДУ ЯК РОЗВИТОК ПРАВА НА ВІДКРИТІ СЛУХАННЯ


«Сьогодні ми вже рахуємо кількість областей, де ще не використовуються судові трансляції технічними засобами судів і я рада, що їх не так багато. Адже станом на кінець травня 2018 року такі трансляції відбуваються вже у 19 регіонах, 49 судах та 120 кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справах. Це суспільно важливі справи, велику частку яких складають судові процеси, пов’язані й з такими значимими подіями як Революція Гідності, воєнні дії на Сході України»  — розповіла про поточний стан розвитку судового транслювання Валерія Рибак, директор ГО «Вектор прав людини» та наголосила на важливості об’єднання зусиль для досягнення спільної мети: «Цього вдалось досягти за 4 роки співпраці з судовою владою. Завдяки конструктивній співпраці судів, органів судової влади  та громадськості можливі дійсно позитивні зміни у діяльності судової гілки влади з урахуванням потреб суспільства.».



На фото: Олександра Делеменчук, Валерія Рибак, Валентина Мудрік.


Детальна інформація про історію розвитку судового транслювання та поточний стан у публікації «Транслювання судових засідань технічними засобами судів та їх коментування у рамках проекту «Суд людською мовою» як ефективні механізми захисту права на справедливий суд»: http:// hrvector.org/publikacziyi/18-06-11-translaweffect


Більшість трансляцій судових процесів технічними засобами судів, особливо у перші роки розвитку даного механізму, організовані за ініціативи самих судів. На сьогоднішній день даний механізм все частіше використовується сторонами судових процесів. Своїм досвідом поділилися адвокати Віта Мусатенко, Олексій Задоєнко та постраждалий Революції Гідності  Олександр Тимошенко.


Завдяки численним зверненням та клопотанням Олександра Тимошенка судові процеси у яких він бере участь тепер транслюються і потерпілі з усієї України можуть спостерігати за ходом судового розгляду: «Коли я дізнався, що у кожному районному суді м. Києва є зали засідань, обладнані технічними засобами для відеотрансляцій, я почав наполягати на проведенні наших судових засідань саме в такому залі. Спершу суддя посилався на те, що зали судових засідань закріплені за кожним суддею окремо. І на проведення засідання в обладнаному залі потрібно заздалегідь записуватися і таким чином бути залежним від графіка використання залів. За пів року своїх заяв та клопотань, спочатку в усній, потім в письмовій формі, я таки змінив відношення суддів у цьому питанні. Тепер кожне наше засідання транслюється і за ним мають змогу спостерігати потерпілі з інших регіонів України. Тепер вони можуть робити свої висновки, мають уявлення про те, що відбувається на кожному судовому засіданні.». У трьох судових процесах, у яких пан Олександр є стороною, майже триста потерпілих.  



На фото: Олександр Тимошенко, Віта Мусатенко


Судова трансляція сприяє реалізації судочинства, що довела адвокат Віта Мусатенко на прикладі судової справи так званих наркокур’єрів: «Коли я вступила як адвокат у даний процес протягом року не відбувалось фактично ніяких засідань, якщо і відбувались, то тривали 5-10 хвилин, раз на два місяці та фактично зводились до продовження запобіжних заходів. І у родичів сторін були постійні звинувачення чому ж нічого не відбувається, чому суд нічого не робить, чому немає справедливості. На судові засідання приходили «тітушки» як сторона підтримки обвинувачених, і в судових засіданнях стало надто багато погроз, провокацій та залякувань іншим учасникам процесу. Таких агресивно налаштованих людей приходило до сотні і суддям доводилось в зал заходити з охороною. Після цього було прийнято рішення розпочати трансляцію судового засідання технічними засобами суду.» Таке рішення значно знизило «градус конфліктності» у залі засідань. Також адвоката використовує відео судових засідань як доказ, коли інші учасники судового процесу вдаються до перекручування фактів тощо, що є дієвим механізмом «дисциплінування» усіх учасників процесу.


Було підняте й важливе питання: «А чи Суд може відстежити, коли здійснюється трансляція судового засідання, якщо вона не проводиться самим судом?» Адвокат Олексій Задоєнко поділився досвідом як викладацької діяльності з використанням судових трансляцій, так і досвідом того, коли судом не було організовано трансляцію, хоча про це клопотала сторона захисту. Натомість вільні слухачі самі почали здійснювати трансляцію, хоча окремої ухвали про можливість транслювати засідання не було. Як ми знаємо законодавство передбачає, що трансляція судових засідань можлива тільки з дозволу суду. Справа була дійсно резонансна і торкалася багатьох людей, тож зрозуміло, що увага громадськості була прикута до неї.



На фото: Олексій Задоєнко, Олександр Тимошенко, Віта Мусатенко


Ольга Какауліна, представниця прес-служби органів суддівського самоврядування підкреслила, що на сьогодні стан розвитку транслювання судових засідань переходить у прогресуючу стадію, коли ми можемо говорити не про його запровадження, а розвиток. Наприклад, важливими питання є строк зберігання відеозаписів, технічна якість відео. Пані Ольга, відповідаючи на запитання про те, чим громадськість може допомогти судам, запропонувала подумати над тим, які можуть бути спільні дії судової влади та громади щодо приведення до узгодженості норм процесуальних кодексів та спеціальних законів у частині забезпечення відкритості судового процесу.



На фото: Ольга Какауліна


Під час круглого столу було представлене й опитування адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу щодо того як вони використовують механізм судових трансляцій, наскільки вони взагалі обізнані про нього. Опитування провела Вікторія Мітько, адвокат, Голова Правління ГО «Всеукраїнське об'єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» та представила результати на круглому столі. Цікавою особливістю стало те, що переважна більшість опитаних адвокатів ще не брали участь у судових процесах, що транслюються, проте активно переглядають судові трансляції на YouTube-каналі «Судова влада України».  Ось приклади відповідей адвокатів, де вони зазначали мету перегляду відео трансльованих судових засідань: «Підвищення особистого професійного рівня, підвищення якості захисту клієнтів. Особиста оцінка роботи учасників судових засідань.», «Реакція суду на трансляцію в розумінні наявності чи відсутності побоювань винести свавільне судове рішення.», «Отримання об’єктивноі інформації про резонансні справи; отримання досвіду (кримінальні справи).».



На фото: Вікторія Мітько, Ольга Какауліна


Марія Томак, Голова ГО «Медійна ініціатива за права людини», право захисниця, журналістка, подякувала представникам судової влади, які просувають на своєму рівні судові трансляції, руйнуючи тим самим стереотипи щодо діяльності суду. Звернула увагу на такі важливі питання як освіта журналістів, які на сьогоднішній день дуже часто висвітлюють судові процеси, проте не мають спеціальних знань, які б їм допомогли краще орієнтуватися у базових процесуальних аспектах. І судові трансляції можуть бути гарним інструментом для виправлення такої прогалини.


Також пані Марія поділилась своїм досвідом та висновками чому онлайн трансляція для журналістів дуже важлива з практичної точки зору: «По-перше, через технічно-логістичний аспект. Моя колега Ольга Решетилова відстежує судові процеси щодо громадян Росія, які затримані в рамках конфлікту. Це зараз дуже важливо, адже, наприклад, ні в нашого Омбудсмана, ні в російського такої інформації немає. І коли зараз обговорюється питання двосторонніх візитів для взаємного звільнення, цієї інформації в публічному просторі немає. У зв’язку з цим моя колега змушена відвідувати судові засідання, що відбуваються в різних куточках України. Наприклад, щоб потрапити до Сватівського районного суду Луганської області, необхідно їхати багато годин потягом, потім маршрутками і т.д. І коли ти нарешті туди потрапив, тобі повідомляють: «Вибачте, а сьогодні засідання не буде» або «Ми вирішили його провести раніше». Наша робота значно полегшилась якби такі засідання транслювались, це значно спрощує життя журналістам.


Важливим аспектом також є документування усього процесу. І дуже важливим є можливість повернутися до того чи іншого запису, повернутися до нього, прослухати його і переконатися чи ти правильно відтворив позицію тієї чи іншої сторони.  



На фото: Марія Томак, Вікторія Мітько, Ольга Какауліна


З точки зору активістської це й питання безпеки. На превеликий жаль, ти можеш зіштовхнутися з тим, що одна зі сторін тобі просто погрожує або перешкоджає твоїй діяльності: намагається вирвати телефон, коли ти знімаєш або нападати на телеоператорів. Судові трансляції знімають ці ризики  через те, що такі люди, знаючи, що все фіксуються, бояться вдаватися до незаконних дій або незаконних висловлювань, а з іншого боку, навіть якщо вони цього не бояться, все це фіксується і навіть якщо мій телефон вирвуть або поб’ють камеру оператору, це все одно буде зафіксовано і вони цьому завадити не зможуть.


Маю дещо ідеалістичне побажання щоб усі судові засідання транслювалися, тим не менш зараз у судах відбувається не тільки правосуддя, але й ми відтворюємо історію останніх 4-х років: що відбувалося на Майдані, як відбувалась окупація Криму, Донбасу. І ці процеси надзвичайно важливі, їх потрібно фіксувати, зберігати для історії. Всі процеси в українських судах, які стосуються порушень фундаментальних прав людини в ідеалі мали би транслюватись. Наприклад, зараз є проблема з тим, що представники ультраправих сил нападають на ромські табори. Такі кримінальні провадження так сам мають транслюватися.


Закликаю до спільних зусиль, щоб досягати трансляції таких суспільно важливих справ.».


СУДОВЕ КОМЕНТУВАННЯ «СУД ЛЮДСЬКОЮ МОВОЮ»


Досвід судового коментування «Суд людською мовою» представив адвокат, судовий коментатор Віктор Пальнюк. Він розповів про принципи коментування: незалежність та об’єктивність,  нейтральність, аполітичність, недискримінація та їх важливість для якісного висвітлення процесуальних аспектів судового процесу у своїх коментарях. «Кожний судовий коментатор підписує зголошення, у якому погоджуються з принципами та правилами судового коментування, щоб незалежно від того чи це адвокат, який керується правилами адвокатської етики, чи юрист, який не обмежений такими правилами у своїй професійній діяльності, дотримувались чітких стандартів та єдиних підходів.» — пояснив Віктор Пальнюк. Це є добровільна діяльність, кожен коментатор здійснює її у вільний від роботи час. Судовий коментатор обирає цікаву йому справу, наприклад з професійної точки зору. Така діяльність є непростою і має перед собою багато викликів. «Засідання може тривати від 6 хвилин до 4 годин, з якого треба вибрати 2-3 тези для коментування» — ділиться практичними аспектами коментування судовий коментатор. Над підготовкою відео коментарів працює ціла команда: судовий коментатор, режисер монтажу, адміністративні працівники, що є також цікавим досвідом для адвокатів та юристів. «Ми вводимо новий елемент у наше коментування – це словник юридичних термінів, оскільки не всі розуміють що відбувається, про що говорять, і ми «людською мовою» пояснюємо ті чи інші юридичні терміни» — ділиться напрацюваннями адвокат.  Відеокоментарі ви можете переглянути за посиланням: http://hrvector.org/vdeokomentar/



На фото: Олександра Делеменчук, Віктор Пальнюк, Віталія Лебідь, Назарій Боярський


ТРАНСЛЮВАННЯ  СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ ТА ЇХ КОМЕНТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ОСВІТИ ДЛЯ ПРАВНИКІВ


Якісні зміни у судовій практиці не можливі без змін у підходах до підготовки правників, тому проект «Суд людською мовою» розпочав впровадження використання судових трансляцій у навчанні.


Своїм досвідом розробки та апробації даної методології поділились викладачі провідних закладів вищої освіти.


«Я викладаю у Київському університеті права останні 5 років і також займаюся практичною діяльністю як юрист. Тому як викладач я намагаюся завжди на семінарських заняттях поєднати теорію і практику. Тому що на виході з університету ми маємо отримувати правників, які мають на просто багаж теоретичних знань, а які вміють їх застосовувати, які мають практичні застосування безпосередньо в судах. І ми часто говоримо, що у нас багато юристів, суддів, адвокатів недостатньо кваліфіковані, і корінь цього всього є звісно навчальний процес і отримання освіти в університеті. Тому я дякую за ініціативу, організовану громадською організацією «Вектор прав людини» щодо застосування судових трансляцій в судовому процесі.» — розпочала Віталія Лебідь, викладач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ .



На фото: Олександра Делеменчук, Віктор Пальнюк, Віталія Лебідь, Назарій Боярський


Викладачка поділилась досвідом проведення занять за новою методологією: «Я в рамках цього проекту провела 2 заняття зі студентами другого курсу. Заняття були досить різними і за наповненістю і за форматом проведення. Перше заняття було проведено як круглий стіл зі студентами і акцент ми робили на цивільному процесі з метою ознайомити студентів з різними етапами стадіями судового процесу. Судову трансляцію ми поділили на уривки, кожен з яких характеризували зі сторони «що ж відбувається», «як себе поводять сторони, яка їх аргументація», «що є предметом спору». Також я застосувала такий інструмент як проходження студентами тестових завдань до початку круглого столу, оскільки вони не були близько ознайомлені з цивільним процесом, це підігріло їх інтерес. Друге заняття було проведено в рамках семінарського заняття по дисципліні «Порівняльне цивільне право» і тут, на відміну від першого, ми робили акцент на матеріальному праві. Тут за основу я взяла судову справу, пов’язану з діловою репутацією.».


Наталія Блажівська, к.ю.н., віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, доцент кафедри адвокатської майстерності та міжнародної юридичної практики Академії адвокатури України, маючи багаторічний досвід не тільки викладання, але й на посаді судді, поділилася своїм поглядом на впровадження такої методології: «Дякую за можливість в межах курсу «Адміністративний процес» представити модельну справу студентам під час навчання. Мною спеціально було обрано не просту, котроверсійну справу, в якій студенти мали можливість побачити не лише тонкощі процесу, але й ті проблеми, які виникають на межі юрисдикцій, в межах вирішення судового спору. В рамках даної справи мала місце й окрема думка судді. І як викладач я хочу сказати, чому є важливим, що ми маємо такі новітні, прогресивні технології. Передусім ми виховуємо майбутнє покоління української еліти, які в подальшому будуть відстоювати вже наші з вами права та інтереси, і від того наскільки вони будуть юридично сильно підкуті, залежатиме подальший розвиток нашої країни. Тому що це вже те покоління, яке вже на ти із поняттям «Верховенство Права», з практикою Європейського суду з прав людини, новітніми технологіями.


Відвідання судового процесу так як він є ніколи не замінить перегляду відео засідання технічними засобами. В українських реаліях це ще не завжди комфортні зали, а якщо процес актуальний, то ще й місця не буде. І студенти десь там позаду слухають, щось вхопили, щось не вхопили, щось збагнули, щось ні, вони склали загальну картинку про суд. А ось коли ми маємо можливість відео перегляду, ми можемо зупинитись на важливих моментах, можемо проаналізувати, потім знову повернутись до початку і поставити вже запитання студентам «А як би ви вирішили цю справу?», а потім подивитися як вона буде вирішена.»



На фото: Олександра Делеменчук, Віктор Пальнюк, Віталія Лебідь, Назарій Боярський, Наталія Блажівська


Назапитання публіки про те, чи необхідні якісь зміни, щоб покращити використання цієї методології Віталія Лебідь зазначила, що  наявні трансляції на YouTube-каналі «Судова влада України» варто розподілити на певні категорії. Це значно полегшило б роботу, зокрема, викладачів, які шукають саме ту справу, яка б підійшла під тематику того чи іншого заняття. Наталія Блажівська звернула увагу на покращення доступу до таких трансляцій публіки: «Ми говоримо про те, що маємо зробити цей інструмент популярним. Коли ми, наприклад, обираємо засідання апеляційного суду, було б дуже добре мати, принаймні, в коментарі відсилку і зручний доступ до рішень першої інстанції, до тих процесуальних документів, які уже були. Тому що допитливий, той, який зацікавлений, він сам знайде, а для такого громадянина, який бажає вдосконалити (ми говоримо не лише про навчальний етап, ми говоримо про просвітницьку місію) — для людини загалом цей пошук в реєстрі рішень уже відбиває охоту і не завжди тоді уже буде оця повноцінна картинка. Тому коли ми маємо цей короткий коментар, про що процес: на YouTube коли ми відкриваємо, щоб були лінки-посилання на процесуальні документи з попередніх інстанцій, тобто те все, що є в базі даних. Технічно, зробити це є абсолютно просто, але воно покращить сприйняття для тих, хто не є професійними юристами або які тільки опановують цю професію юриста.» 


Досвід викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету права НАН України, Академії адвокатури України уніфікував Назарій Боярський, правозахисник, тренер з неформальної освіти, член Правління ГО «Вектор прав людини», менеджер проектів БФ «Центр міжнародної солідарності» (Литва) у публікації «Використання судових трансляцій під час навчання права: методичні рекомендації»: hrvector.org/publikacziyi/18-06-11-courttransl-learn-hrv, де представив дуже практичні методичні рекомендації для освітян щодо використання відео під час навчального процесу.


У своєму виступі Назарій Боярський поділився особливостями викладання закордоном: «Окрім того, що я зараз працюю в Литві, але займаюся країнами так званого пострадянського простору або новими незалежними державами і працюю в сфері неформальної освіти, у мене є ще унікальний досвід отримати 2 магістерських програми — здобути 2 звання магістра права, одне — в Україні, в одному із провідних юридичних вузів, а друге, відповідно, за кордоном, теж за магістерською програмою. І коли я приїхав до себе в університет на одне з перших занять для мене був шоком абсолютно інший підхід до викладання. Тому що я був готовий вдома читати якісь кодекси, нотаріальне право, робити презентації, доповідати про прочитане, натомість мені дали читати справу і шукати, що про неї писали ЗМІ, як її висвітлювали, які були аргументи і робити презентацію такого ґатунку. І оце направлення на максимальну практичність воно прослідковувалося всюди. Майже кожне заняття, як аудиторне, так і семінарське або той матеріал, який ми відповідно до Болонського процесу маємо самі опрацювати, він викладався за допомогою декілька дуже реальних кейсів.».



На фото: Олександра Делеменчук, Віктор Пальнюк, Віталія Лебідь, Назарій Боярський


Автор посібника розповів про його особливості і закликав до поширення: «І буду вдячний від свого імені і, сподіваюся, від імені колег, які склали також частину цього посібника або його готували, якщо ви будете поширювати серед своїх знайомих викладачів/викладачок університетів або тих, хто займається неформальною освітою, даний інструмент. Тому що нам здається, що він допомагає зробити найголовніше — показати майбутнім юристам не тільки ті матеріальні знання, які у них повинні бути, так (норми матеріального права), але й ті навички, які повинні бути — як веде себе учасник судового процесу. Тому що не все тільки про знання, важливо помічати ті нюанси, які важко описати, але можна побачити. І, з іншого боку, саме ці методи неформальної освіти, які описані, і використання такого інструменту як записи судових трансляцій допомагають в найважливішому — приміряти і залучити студентів, майбутніх правників до цього процесу винесення справедливих рішень і утвердження справедливості в Україні.».


 


Для довідки: 12 червня 2018 року відбувся круглий стіл «Транслювання  судових засідань та їх коментування як інструменти захисту права на справедливий суд та освіти для правників», організований ГО «Вектор прав людини» в рамках проекту «Суд людською мовою»: коментування судових процесів, що транслюються технічними засобами судів, як інноваційний інструмент забезпечення права на відкриті слухання та принципу гласності судових процесів» у співпраці з Академією адвокатури України та за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Нове правосуддя».


 

Коментарі ()